Фінансовий експерт Олексій Кущ пояснив, що війна – це класичний аргумент для того, щоб країні списали держборги, і можна було б домовитись на 50%.
Про це він розповів у авторській програмі Валерія Савчука «Різні люди».
Як розповідає експерт, у 2022 році ми абсолютно не припускали ймовірності писання боргу для України, і аргументи були абсолютно нераціональні. За його словами, мовляв, якщо зараз спишуть, то більше у борг не дадуть, або що краще розпочинати списання після війни. У серпні, стверджує експерт, був шанс вимагати списання, але ми це вікно можливостей проігнорували, і тепер кредитори кажуть платити, адже нам виділяють пакети допомоги, резерви Нацбанку зросли і більш-менш стабільний фронт.Play Video
«Тому потрапили ось у цей капкан. Я вважаю, що геополітичний форс-мажор, із яким ми зіткнулися (а війна – це класичний геополітичний форс-мажор, умовно кажучи, як підприємство згоріло) – це класичний аргумент для того, щоб списувати борги», – наголошує Олексій Кущ.
До того ж, додає він, згідно з методологією МВФ, країна може претендувати на списання боргу за двома критеріями – за рівнем негативного торгового сальдо та за рівнем дефіциту держбюджету – і Україна їм відповідає. Також, зазначає експерт, за останні 30-40 років проведено кілька сотень списань боргу, у яких брали участь майже 90 країн світу, тобто це поширене та масове явище.
«Ми повинні були домогтися списання як мінімум 50% боргу, а 50%, що залишилися, повинні були відстрочити на 15-20 років зі зниженням ставки обслуговування. А Мінфін досяг списання лише 37%, але ці 37% насправді є своєрідним рекламним трюком. Чому? Тому що в угоді з кредиторами є такий пункт, що, якщо у 2028 році темпи зростання ВВП України будуть вищими, ніж прогнози МВФ, то Україна поверне кредиторам ще 12% боргу. Ну, віддавати себе у руки статистики МВФ – це абсолютно ідіотська ідея. Найімовірніше, цей пункт буде активовано, і таким чином 37% списання боргу легким рухом руки перетворюються на 25%», – підсумовує Олексій Кущ.
Ключові економічні події України та світу: курси валют, рішення урядів, інвестиції, ринки, енергетика й фінанси. Аналітика, прогнози та тенденції розвитку глобальної й національної економіки — читайте в розділі «Економіка».