Темно-коричневі підлоги стали одним із найвпізнаваніших символів радянських квартир, шкіл і лікарень. Виявилося, що такий колір обирали не через моду, а з практичних і економічних причин.
Знайомий багатьом темно-коричневий відтінок дерев’яної підлоги забезпечувала алкідна емаль ПФ-266. Її спеціально розробили для фарбування підлог, плінтусів та інших дерев’яних поверхонь.
Головними перевагами цієї фарби були низька вартість і практичність. Для виготовлення темного кольору не потрібні були дорогі пігменти, а сама поверхня краще приховувала пил, потертості та сліди від взуття.
Саме тому таку емаль широко використовували в школах, дитячих садках, лікарнях та інших будівлях із великим потоком людей. Це значно спрощувало догляд за підлогою та допомагало довше зберігати охайний вигляд приміщень.
Коричневий колір забезпечували залізооксидні пігменти, які також підвищували зносостійкість покриття. Після висихання емаль утворювала міцну захисну плівку, що оберігала деревину від стирання, світла, побутової хімії та появи тріщин.
Не менш важливу роль відіграли й державні стандарти. В умовах масового будівництва виготовляти один перевірений матеріал було значно простіше й дешевше, ніж виробляти фарби різних кольорів.
У результаті будівельні та комунальні служби по всьому СРСР використовували однакову емаль для більшості дерев’яних підлог. Згодом темно-коричневе покриття стало одним із найхарактерніших елементів радянських інтер’єрів.
Попри великий вибір сучасних матеріалів, емаль ПФ-266 і сьогодні залишається затребуваною як серед будівельних компаній, так і серед приватних покупців.