У Сирії, де все ще триває війна і присутні російські військові, чорні археологи розграбували стародавнє місто Апамея, також відоме як Пелла. Супутникові знімки демонструють, що розкопки ведуться на всій території руїн. Про це повідомляє NZZ.
Нещодавно проаналізовані супутникові знімки 2011, 2012 і 2022 років показують, як колись величні римські та візантійські руїни Апамеї було спустошено, залишивши після себе понівечений ландшафт, де історію було вкрадено заради вигоди.
Апамея, розташована на березі Оронта на північному заході Сирії, була заснована в 300 році до н. е. Засноване в IV столітті до нашої ери Селевком I Нікатором, одним із полководців Олександра Македонського, воно перетворилося на важливий культурний і торговельний центр регіону, відомий своїми чудовими храмами, вулицями з колонадами, що захоплюють дух, театрами і римськими віллами. Хоча місто існувало протягом тисячоліть, під час Громадянської війни воно стало мішенню для мародерів, які шукали цінні артефакти для продажу на чорному ринку.
Порівняння супутникових зображень від 20 липня 2011 року і 4 квітня 2012-го дає тривожну картину швидкого руйнування цього об’єкта. Станом на липень 2011 року руїни Апамеї все ще були практично недоторканими, а археологічні споруди і вулиці було добре видно. На знімку видно добре збережений міський пейзаж із кам’яним фундаментом і впізнаваними візерунками, що вказують на залишки колись чудового центру міста.
Однак у квітні 2012 року склалася катастрофічно інша картина. Вся територія всіяна сотнями ям чорних археологів. Величезна кількість дірок, розкиданих по всій Апамеї, дає змогу припустити, що руйнування здійснювали систематично і з використанням важкої техніки, а не шляхом окремих, дрібномасштабних грабежів. Розграбування Апамеї триває і зараз.
Випробування Апамеї — не поодинокий випадок. Конфлікт у Сирії мав катастрофічний вплив на багато стародавніх пам’яток: Пальміра і середньовічний замок Крак-де-Шевальє також зазнали значної шкоди. Однак розграбування Апамеї видзначається масштабами руйнувань.
Археологи та історики побоюються, що більша частина того, що було вкрадено з Апамеї, ніколи більше не спливе на поверхню. Грабежі не обмежуються статуями або великими об’єктами: безцінні мозаїки, монети, кераміка і навіть архітектурні елементи також були вивезені на нелегальні антикварні ринки.
Останніми роками міжнародні зусилля з обмеження торгівлі награбованими артефактами активізувалися, а такі організації, як ЮНЕСКО та Інтерпол, працюють над поверненням вкрадених культурних цінностей. Однак війна в Сирії вкрай ускладнює захист багатої історичної спадщини країни. Відомо, що археологи з РФ, зокрема з Ермітажу, також працювали в Сирії під патронатом Асада.
Що відомо про місто Апамея
Спочатку мало назву Фарнакес. Після завоювання Олександром Македонським місто отримало назву Пелла. Нову назву місту дав полководець Македонського на ім’я своєї дружини Апами. Помпей Великий зруйнував місто в I столітті до н. е. Місто відродили в I столітті н. е. Населення було близько пів мільйона осіб, враховуючи рабів і вільних громадян.
Остаточно місто було зруйноване і покинуте у VII столітті.
Війна в Сирії: участь Росії
Росія втрутилася в сирійський конфлікт у 2015 році, щоб підтримати свого союзника, президента Башара Асада, заявивши, що діє на його прохання. Її не раз звинувачували в невибіркових авіаударах і використанні некерованих авіабомб у густонаселених районах, а також у бомбардуваннях лікарень. Москва заперечувала всі звинувачення в порушенні міжнародного права в Сирії.
Зараз у Сирії триває громадянська війна. Російські війська все ще присутні. Також Асад залучив на допомогу Іран. У Дамаску проблеми з паливом, електроенергією та продовольством.
Північний захід Сирії, як і раніше, контролюється бійцями сирійської опозиції, але багато жителів Дамаска вважають, що ця частина країни перебуває під владою Туреччини, яка розмістила там свої війська. Водночас сили, очолювані курдами, контролюють більшу частину північно-східної Сирії, де розташовані нафтові ресурси країни.
Новини українського та світового мистецтва, кіно, музики, театру й літератури, інтерв’ю з митцями, фестивалі та культурні події — усе найцікавіше про духовне життя країни і світу читайте в розділі «Культура».