Двоє британських науковців Бредфордського університету Майкл Кроулі та Малкольм Дандо вважають, що складна та смертельна «зброя для мозку», яка може атакувати чи змінювати людську свідомість, сприйняття, пам’ять чи поведінку, більше не є просто науковою фантастикою, пише The Guardian. Науковці збираються опублікувати книгу, яка, як вони вважають, має стати сигналом тривоги для світу.
Дандо — почесний професор міжнародної безпеки в Університеті Бредфорда та провідний експерт з питань контролю над біологічною та хімічною зброєю. Кроулі — почесний запрошений старший науковий співробітник відділу досліджень проблем миру та міжнародного розвитку Бредфорда. Обоє стверджують, що людський розум – це новий рубіж у війні. І через це, мовляв, необхідно терміново вжити глобальних дій для запобігання використанню нейронауки як зброї.
«Це справді звучить як наукова фантастика. Небезпека полягає в тому, що це стане науковим фактом», — сказав Кроулі.
Книга, видана Королівським хімічним товариством, досліджує, як досягнення в нейронауці, фармакології та штучному інтелекті поєднуються, створюючи нову загрозу.
«Ми вступаємо в еру, коли сам мозок може стати полем бою. Інструменти для маніпулювання центральною нервовою системою – для заспокоєння, заплутування чи навіть примусу – стають точнішими, доступнішими та привабливішими для держав», – додав Кроулі.
У книзі науковці пишуть про історію державних досліджень хімічних речовин, які діють на центральну нервову систему (ЦНС). За словами Кроулі, під час холодної війни та після неї США, Радянський Союз і Китай «активно прагнули» розробити зброю, яка діє на ЦНС.За допомогою неї, мовляв, у людей хотіли викликати тривалу недієздатність, зокрема «втрату свідомості, седацію, галюцинації, незв’язність рухів, параліч і дезорієнтацію».
У виданні зазначили, що єдиний випадок масштабного застосування зброї, яка діє на ЦНС, відбувся у 2002 році. Це зробила Росія, коли намагалася звільнити 900 заручників, захоплених під час мюзиклу «Норд-Ост». Тоді російські спецпризначенці застосували похідні фентанілу для припинення облоги театру. Більшість заручників таки звільнили, але понад 120 померли через вплив хімічних речовин. А скільки із заручників отримали довготривалі пошкодження чи померли передчасно, взагалі не вдалося встановити.
Відтоді дослідження досягли значного прогресу. Вчені стверджують, що існує можливість створювати набагато «складнішу та цілеспрямованішу» зброю, яку колись навіть не можливо було уявити.
«Ті самі знання, які допомагають нам лікувати неврологічні розлади, можна використовувати для порушення когнітивних функцій, стимулювання до послуху або навіть у майбутньому перетворення людей на несвідомих агентів», – додав Дандо.
За їхніми словами, загроза «реальна та зростає», але в міжнародних договорах про контроль над озброєннями є прогалини, які перешкоджають її ефективному подоланню.
У книзі Кроулі та Дандо обґрунтовують необхідність нової системи «цілісного контролю над озброєннями», а не спирання на чинні договори про контроль над озброєннями. У ній вчені описують низку практичних кроків, які можна було б зробити, зокрема створення робочої групи з питань речовин, що діють на центральну нервову систему (CNS), та ширших видів, що призводять до інвалідності. Інші пропозиції стосуються навчання, моніторингу та визначень.
«Нам потрібно перейти від реактивного до проактивного управління», – сказав Дандо.
Обоє науковців визнають, що з книги читачі дізнаються більше про мозок і центральну нервову систему, що добре для людства. Вони запевнили, що не намагаються задушити науковий прогрес, а йдуть про запобігання злим намірам.
«Це сигнал тривоги. Ми повинні діяти зараз, щоб захистити цілісність науки та святість людського розуму», – додав Кроулі.