При призначені Олександра Сирського на посаду главкома, хтось, хто був по ближче до тіла співав йому асану, хтось, хто був ближче до окопів молився, відзначає військовий, оглядач групи “Левіафан” Микола Мельник. За його словами, він радив дочекатися травня і подивитися, що буде.
“І в принципі підтвердились не дуже райдужні очікування. Мобілізація і підготовка особового складу продовжила відбуватись загалом на незадовільному рівні. Із тактичного задуму було лише стирання бригад під не б/г, ротації бригади мають лише тоді, коли вже умовно в бій треба іти комбригу з кулеметом обмотаним лєнтами. Ідея створення нових бригад і наповнення їх лише свіжомобілізованими і “піджаками” виявилась провальною. Практика прикріплення пачками доданих підрозділів до лінійних бригад вирішувало ситуацію лише на доволі не значний відрізок часу”, — повідомив Мельник.
Щодо організації роботи ОСУВ, то вона, за словами експерта, продовжила викликати нарікання через часткову не зацікавленість батьків-командирів у долі тих бригад, які поступають у їх розпорядження. Вони, каже Мельник, вирішують питання тут і зараз, і їм не цікаво, як довго потім бригада буде відновлюватись і на скільки вона взагалі реально боєздатна.
“Проблеми не виникли при Сирському, і не все від нього залежить, але можна констатувати, що всі проблеми, які ми мали до лютого 2024 зараз загострились. Якщо навіть наприкінці 2023 року ми ще говорили про демобілізацію і нормальну ротацію підрозділів, то сьогодні про це мовчать вже всі, особливо ті, хто критикував Залужного. Адже Валерій Федорович хоча б усвідомлював, що для всіх цих забаганок потрібно мобілізувати 500 000 солдат і знижувати мобілізаційний вік, тобто іти на радикально не популярні кроки, хоча як сказати. Ті, хто мріяли про дембель після хоча б трьох років війни, зараз просто намагаються вижити”, — розповів Мельник.