Один з найновіших ударних безпілотників України під назвою UAC FP-1 може долати відстань до 1600 кілометрів та має боєголовку вагою до 113 кілограмів, що, швидше за все, робить його потужнішим за PD-1, який виготовляє компанія UkrSpecSystems. Про це пише журналіст та оглядач Девід Екс для Forbes, пише unian.ua.
Як зазначив експерт, безпілотник PD-1 має дальність польоту близько 965 кілометрів та має, ймовірно, легшу боєголовку.
“Українсько-чеський концерн UAC допрацював багато дрібниць, щоб збільшити дальність польоту та корисне навантаження FP-1 порівняно зі старими безпілотниками. Найбільше вдосконалення є найбільш очевидним: FP-1 не має шасі. Замість того, щоб злітати на власних колесах, як це робить PD-1, FP-1 злітає з кутової рампи за допомогою ракети, встановленої на фюзеляжі”, – розповів Екс.
Офіційно новий безпілотник представили нещодавно на виставці у Києві, однак виробництво розпочалося минулого року, а також FP-1 вже встиг взяти участь у бою.
“Україна може похвалитися цілою низкою ударних безпілотників вітчизняного виробництва, які регулярно завдають ударів по таких цілях, як авіабази і нафтопереробні заводи за сотні кілометрів на території Росії. Звичайно, найглибші удари є найбільш вимогливими, і зазвичай вони припадають на невелику кількість спортивних літаків “Аеропракт” А-22, які українці переобладнали на ударні безпілотники дальнього радіуса дії, замінивши людину-пілота на дистанційне і автономне керування”, – додав оглядач.
Водночас автор матеріалу наголошує, що літаки А-22, кожен з яких вартує понад 80 тисяч доларів, не є ефективним для завдання Україною ударів на великі відстані.
“Вони спроєктовані як пілотовані літаки і мають об’ємні кабіни. Іншими словами, вони перероблені для того, що вони роблять як безпілотники. Це може пояснити, чому дальність польоту безпілотника А-22 або подібного спортивного літака з 220-фунтовою (100-кілограмовою – УНІАН) боєголовкою становить лише 800 миль (майже 1300 кілометрів – УНІАН)”, – зауважив Екс.
Своєю чергою FP-1, ціна якого може становити понад 100 тисяч доларів, має літати далі з аналогічним корисним навантаженням. Це відбувається завдяки тому, що розробники відмовилися від шасі, яке переважно у пілотованих літаках становить до 5% від загальної ваги. Таким чином якщо шасі складається у фюзеляж для максимальної аеродинамічної ефективності, то воно займає й багато внутрішнього об’єму.
“Існує ще кращий спосіб запуску безпілотника: встановити його на рухомий візок, який він скидає після зльоту. Таким чином, він може розвинути високу швидкість зльоту на злітно-посадковій смузі – і не використовувати задню ракету – без необхідності тягати за собою важкі шасі”, – підкреслив експерт.
Водночас оглядач додав, що такий механізм працює лише для багаторазових дронів, якщо вони мають внутрішні парашути, які можуть розкритися, аби після виконання завдання повернутися на базу.
“FP-1 – це односторонній ударний безпілотник, який врізається в ціль і вибухає; не передбачається, що він повернеться додому”, – підсумував Екс.