У міру того, як війна і геополітична нестабільність повертаються в Європу, у Швеції розгоряється дискусія про те, чи варто країні спробувати створити власну ядерну зброю, чи то самостійно, чи то спільно з новими європейськими союзниками по НАТО.
Про це пише The Times, нагадуючи, що в 1956 і 1957 роках шведська влада таємно підірвала потужні бомби на військовому випробувальному полігоні в Лапландії в рамках підготовки до національної програми створення ядерної зброї.
Видання зазначає, що поки що обговорення залишається спекулятивним, і немає жодних доказів того, що уряд серйозно налаштований на розробку ядерних боєголовок, проте дебати вже охопили політичну сферу.
“[Швеція] вже давно мала великий досвід у сфері ядерних технологій. Але політична воля вимагала чогось іншого. Я думаю, що в цій ситуації все має бути на видноті”, – заявив раніше Джиммі Окессон, лідер правої партії “Шведські демократи”, від підтримки якої залежить правляча коаліція.
Кілька тижнів потому Роберт Дальше, дослідник зі шведського Інституту оборонних досліджень, заявив на семінарі: “Тепер ми маємо обговорити незалежну ядерну зброю зі шведським компонентом”.
Таку думку висловила й депутатка Європарламенту Аліса Теодореску Маве, яка вважає, що Швеція має відігравати свою роль у загальній європейській стратегії ядерної зброї.
Як пише видання, неясно, чи володіє Швеція технологічним або промисловим потенціалом для створення ядерної зброї без істотної допомоги з боку існуючої ядерної держави. Хоча в країні є шість атомних електростанцій, що забезпечують майже третину її електроенергії, остання така електростанція була побудована 40 років тому.
“Це був би дуже великий промисловий проект”, – сказав Мартін Голіаф, експерт з ядерної зброї зі шведського Інституту оборонних досліджень. “Багато що необхідно розвивати, зокрема всю інфраструктуру для виробництва матеріалів, необхідних для ядерної зброї, що потребуватиме значних інвестицій. Думаю, знайти необхідні ресурси буде практично неможливо”.