Уповання на обіцянки майбутнього президента США Дональда Трампа має сенс, адже Україні вже час погоджуватись на несправедливий мир. Можливість досягти миру слід використовувати, коли вона є. Про це розповів юрист, ветеран та громадський діяч Геннадій Друзенко.
За його словами, Україна наближається до вікна можливості завершення війни, коли відбудеться інавгурація Трампа після 20 січня 2025 року. Тому суспільне схвилювання щодо цього цілком очікуване.
“Ним можна скористатись, а можна не скористатись. Воювати без зміни влади і, відповідно, структури управління в країні, це значить приректи Україну на доволі швидкий колапс“, — каже ветеран.
Він пояснює, що проблема навіть не в тому, що росіяни все швидше посуваються, а в тому, що на очах тане мотивація захищати вкрай корумповану країну, яка краде на всьому, чому тільки можна. У багатьох виникає цілком логічне питання: “Чому хтось має ризикувати життям, а хтось має ставати мільярдером?”
І в цьому сенсі Україна приречена на поразку, тому перемир’я треба шукати вже зараз, коли є можливість. Проте тут, на думку Друзенко, все залежить від президента України Володимира Зеленського.
“До нього є багато питань, але на сьогодні це єдина людина (разом зі своїм оточенням), яка ухвалює рішення. Зрозуміло, що справедливого миру не буде, серйозних гарантій безпеки не буде, покарання злочинців, контрибуції і репарацій не буде. Треба почитати досвід Маннергейма (шостий президент Фінляндії, — Ред.), який зрозумів, що іноді треба робити найкращий вибір з найгірших”, — каже ветеран.
За його словами, можна цей шанс згаяти, впертися, як Гітлер, і воювати, поки не візьмуть Берлін при тому, що воєнна машина Гітлера була набагато сильніша за нині українську. Якщо Україна хотіла вийти з війни безумовним переможцем, то ще кілька років назад слід було:підняли свій ВПК, побороли корупцію, зробили ефективну систему управління, мотивували людей. А зараз все просто сиплеться на очах.
“Наш шанс – колись, коли відкриється нове вікно можливостей, відвоювати своє. А, можливо, ми як фіни не захочемо забирати назад Донбас і Крим. Але це точно не зараз. Слава богу, це дійшло і до нашого президента і він наважився вимовити це в голос. Зараз продовжувати війну, це значить покласти ще десятки тисяч людей, втратити тисячі квадратних кілометрів і прийти до того ж результату. Зараз треба шукати найкращий варіант з найгірших. На жаль. Час, коли можна було сподіватися на перемогу (2022-й рік – початок 2023-го) – ми згаяли. З яких причин? Тому що стали регресувати до стану Росії, а не прогресувати до стану Ізраїлю”, — каже Друзенко.
Він пояснює, що цей найліпший варіант з найгірших — несправедливе перемир’я. Адже більшість війн зупиняється по лінії фронту. І це вікно можливостей відкриється не зараз, а через 1,5 місяця, тому поки що Україна має триматись і готуватись до наслідків перемир’я.
“Треба погоджуватись на цей важкий, несправедливий мир. Час працює проти нас. І чим далі, тим очевидніше”, — резюмував ветеран.