Оскільки ні США, ні Європа не готові надати Україні сили, необхідні їй для перемоги на полі бою, реалії вимагають альтернативи. Тимчасове припинення бойових дій без юридичного визнання втрати територій могло б дати Україні час для посилення оборони й економіки, пише геополітичний стратег, політолог Марк Бролін на шпальтах The Telegraph.
“Назвімо це “корейським” заморожуванням з “німецьким” фіналом – паузою, яка відкидає де-юре визнання захопленої території, закріплює надійні гарантії безпеки зараз та інвестує у здатність України зрештою деокупувати свої землі. Це не буде капітуляцією, а стратегічним виграшем часу”, – упевнений експерт.
За його словами, ця ідея “похмура, але практична”, адже час, імовірно, зіграє на користь України, і на це є три причини. По-перше, пише Бролін, економіка Росії у не найкращому стані через санкції, відтік капіталу і війну.
По-друге, йдеться у матеріалі, внутрішня політика США накладає реальні обмеження на те, що Білий дім може гарантувати у довгостроковій перспективі: “громадська думка та гострі партійні суперечності роблять відкриту ескалацію політично небезпечною”. Відтепер США будуть вважати Росію насамперед європейською проблемою, наголосив політолог.
На його думку, президент США Дональд Трамп стане останнім очільником країни, “прив’язаним до застарілого рефлексу часів Холодної війни, за якого навіть найменша критика російського “ведмедя” вважалася передвісником глобального конфлікту”.
“Саме це, вочевидь, лежить в основі аргументу, що сусіднім державам треба “проковтнути” й прийняти статус васалів – попри те, що “ведмідь” давно облізлий, а більшість колишніх радянських республік уже успішно вирвалися на свободу”, – пише він у статті.
По-третє, вважає Бролін, Європа прокидається, і її курс на роззброєння та залежність від російської енергетики починає виправлятися. А із посиленням Європи, зазначив він, московські рудименти й далі сприятимуть відносному занепаду Росії.
“Щороку протягом десятиліть звільнені колишні радянські держави лише збільшували розрив у ВВП на душу населення зі своїм колишнім гнобителем”, – підкреслив експерт.
Заморозку бойових дій, за словами Броліна, мають супроводжувати чіткі умови: жодного юридичного визнання зміни територій, багаторівневі гарантії безпеки для України, зокрема ППО, боєприпаси, ротаційні тренування та надійні канали постачання запчастин, автоматичні санкційні механізми у відповідь на будь-яке серйозне порушення з боку РФ, інвестиційна програма для скорочення розриву між рівнями життя на вільних і окупованих територіях:
“Ці складові перетворили б паузу з дипломатичного застою на чергове змагання систем. Марш, який може завершитися, через роки, а не десятиліття, возз’єднаною Україною, яка на той час перевершить окупанта так само, як Західна Німеччина випередила Східну Німеччину”.
Аналітик заперечив думку, що, мовляв, “заморозка винагороджує агресію або нормалізує крадіжку земель”. За його словами, заморозка в описаному вигляді прямо зберігає юридичні претензії та утримує санкції й політичний тиск.
“Вона лише визнає реальність поля бою сьогодні, водночас роблячи ймовірнішим майбутнє падіння Росії, ніж поступки. Тож стратегічне “купування часу” було б виваженою, зворотною політикою, спрямованою на підрив здатності та легітимності Москви, поки політичне й економічне переформатування не стане можливим”, – припустив політолог.
Описаний “жорсткий реалізм”, за його словами, вимагає від політиків і суспільства змиритися з тимчасовою несправедливістю заради кращого майбутнього результату.
“Але коли альтернативи – нескінченна бійня чи половинчаста, нежиттєздатна ескалація, дисциплінована пауза – з чіткими умовами та фінансуванням – є очевидним стратегічним вибором. Зважаючи на все, заморожений фронт зараз справді виглядає як передумова майбутньої свободи”, – підсумував аналітик.