Коли європейський диктатор Володимир Путін три роки тому брав участь у щорічному саміті головної політичної та оборонної організації Євразії, він виглядав ізольованим і загнаним у кут. Лідер Китаю висловлював стурбованість з приводу вторгнення Путіна в Україну. Прем’єр-міністр Індії підкреслено заявив: “Сьогоднішня епоха – це не епоха воєн”.
Інші глави держав залишали російського колегу на самоті перед зустрічами. А на полі бою в Україні війська Москви стрімко відступали. Тепер же становище Путіна змінилося – і разом із ним змінився світ, пише The New York Times.
Особливо це демонструє те, що відбувається в Китаї, де зустрілися лідери країн-членів Шанхайської організації співробітництва, євразійського об’єднання у сфері безпеки, а також глави держав з інших країн.
Путін використовував цей майданчик, щоб публічно звинуватити Захід у війні в Україні. Він із явним задоволенням тримався за руки з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді і заливався сміхом, коли вони разом із лідером Китаю Сі Цзіньпіном зібралися в імпровізований “гурток, що кучкується”. Крім того, не можна не відзначити, що лідери Ірану, Непалу, Таджикистану, Туреччини та В’єтнаму тепло потискали руку Путіну на закритих зустрічах, які тривали до опівночі.
“Склалося відчуття, що війну в якомусь сенсі прийняли. Ніби все повернулося в норму, і війни начебто навіть не існує”, – сказала професорка глобальних комунікацій в Університеті штату Джорджія, яка досліджує Китай і Росію, Марія Рєпнікова.
Міністерство закордонних справ України в заяві назвало “дивовижним”, що в підсумковому комюніке саміту не було згадки про “найбільшу війну агресії в Європі з часів Другої світової війни”, незважаючи на те, що в ньому йшлося про “низку інших воєн, терористичних атак і подій у світі”.
“Слоном у кімнаті”, за заявами журналістів, був президент США Дональд Трамп, який допоміг покласти край ізоляції Путіна – і запрошенням його на американський континент уперше за десятиліття, і сутичками з лідерами Бразилії, Індії та Південної Африки, що підштовхнуло їх ближче до Путіна.
З перших днів війни в Україні Росія активно розвивала дипломатичні зв’язки з країнами поза Заходом, особливо з Китаєм, Індією і Туреччиною, які стали рятувальними колами для російської військової економіки.
“Справа не тільки в тому, що Росія пережила три з половиною роки важкої війни і все ще стоїть на ногах, продовжуючи наступати, а й у тому, що російська дипломатія виявилася вельми майстерною”, – зазначив директор вашингтонського Інституту Кеннана, що спеціалізується на Євразії, Майкл Кімммідж. За його словами, Росія вибудувала мережу відносин, які важливі для її економіки, легітимізують систему Путіна і роблять вплив війни на Росію меншим, ніж він міг би бути.
Проте теплий прийом Путіна має свої межі, підкреслює ЗМІ. Відносини з багатьма європейськими країнами залишаються в глибокому заморожуванні, що стримує партнерів Росії, які залежать від торгівлі з Європою. Більшість із них так і не визнали територіальних домагань Росії або не стали відкрито підтримувати її війну.
Однак у матеріалі також йдеться про те, що руйнівні торгові війни Трампа і його непередбачувана зовнішня політика створили можливість: Путін і Сі представляють себе як більш стабільних партнерів. Путін, зокрема, вже багато років попереджає про хаос, нібито інспірований США. Незважаючи на дипломатичні зусилля Путіна за кордоном, деякі країни, які Москва довго вважала частиною своєї “сфери впливу”, почали послаблювати залежність від Росії – Вірменія та Азербайджан, наприклад.