Війна на виснаження, затіяна Путіним, у Курській області обертається проти нього, зазначає військовий оглядач Олександр Коваленко. Росія втрачає території набагато швидше, ніж завойовує під Покровськом, і такий розмін довго не витримає.
Одночасне закриття питання з Кореневим і Глушковським районом ставить Путіну оперативний пат.
А він буде закритий і, не здивуюся, якщо до кінця цього тижня — початку наступного.
Тоді як російська пропаганда федерального рівня приділяє всю увагу просуванню російських військ на Торецько-Покровському напрямку, а також візиту військового злочинця Путіна, якого розшукує МКС, до Азербайджану, локальна, рівня “військкорів” і “військблогерів”, які не вхожі до пулу наближених до тіла, дзвонять про кризу на Курщині. І правильно дзвонять.
Зручна і найближча логістика на Бєлгородську область — не працює. Логістика в КО втрачає оперативність через вогневий контроль СОУ над основними артеріями. Цілий район, Глушковський, опинився в ізоляції, і понтони проблеми не розв’яжуть, тим паче, що вони вразливіші, ніж стаціонарні мости, а пропускна спроможність, хоч як не крути, але все ж нижча. Угруповання РОВ у Глушковському районі, не буду казати, скільки там о/с, оскільки ніхто, окрім генерала Сирського, точно не знає, а він не скаже, опиняється у становищіі обмеженого часу виходу на північний берег Сейму. Але замість оперативного виведення цього угруповання командування РОВ намагається їм перекидати МТЗ і підкріплення…
Спроба відвертати увагу росіян на всілякі сторонні теми декого з ораторів їхніх агітмайданчиків починає не на жарт дратувати.
Але з урахуванням перспективи найближчих днів і закриття низки питань, очевидно, що у СОУ відкривається дорога на Рильськ. Тут не потрібно бути генієм семи п’ядей у лобі, щоб не бачити можливість перерізати логістичний вузол, коли південь, південний захід і південний схід у тебе прикритий, а до самого вузла залишилося 15 кілометрів. І навіть не потрібен штурм міста, з міськими боями і ось цим ось усім, достатньо вогневого контролю — дистанційно. Хоча, нагадаю, що Рильськ розділений річкою Сейм на дві частини, з лише двома сполучними мостами, з усіма наслідками, що випливають.
Упевнений, що станом на 6 вересня, рівно місяць від початку Курської операції, зона контролю СОУ в КО збільшиться до 2 тисяч квадратних кілометрів і охоплюватиме значно більший оперативний простір.
До того часу у РОВ бої за Покровськ можуть навіть не початися. А якщо навіть і так, то ще не досягнуть своєї кульмінації.
Між чим і чим буде зроблено вибір у Путіна? Упевнений, він зробить очікувану хижацьку ставку на Покровськ, а це пахне ще більшими втратами в КО, непорівнянними з тими “надбаннями”, які отримали РОВ від початку 2024 року.
Коли в грудні 2023 року я описував стратегію СОУ на 2024-й, то наголошував, що вона буде оборонного типу, з рідкісними контратакувальними діями, що полягає не так у визволенні й утриманні територій, як у виснаженні ворога. На одного загиблого нашого воїна — 7-10 ліквідованих окупантів. На 1 наш танк — 4-5 знищених їх і більше. І до 6 серпня те, що відбувається в зоні БД, це працювало. З 6 серпня почався зовсім інший розмін, який для всіх став повною несподіванкою.
На кожен захоплений ворогом квадратний кілометр нашої землі — 2, 3, 4, 10 квадратних кілометрів російської. На кожні 2-3 кілометри просування ворога вглиб нашої території протягом тижня — 2-3 км вглиб території Росії просування СОУ на добу.
Витягнути розмін за втратами у 2024-му російська армія, з горем навпіл, але ще змогла б, а ось територіальний — ні.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.