У перші тижні після початку повномасштабного вторгнення в Україну керівництво російської пенітенціарної системи зняло всі обмеження на застосування насильства до військовополонених.
Таке рішення стало початком багаторічних систематичних катувань українських полонених у російських в’язницях, пише The Wall Street Journal.
“У березні 2022-го, через кілька тижнів після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, генерал-майор Ігор Потапенко, начальник в’язниць Санкт-Петербурга, звернувся з прямим посланням до підрозділів спеціального призначення пенітенціарної служби, які мали наглядати за притоком ув’язнених з війни. Він оголосив, що звичайні правила більше не застосовуватимуться. Не буде жодних обмежень щодо насильства”, – йдеться у повідомленні.
Він також скасував вимогу використовувати натільні камери для фіксації дій охоронців, які є обов’язковими в інших російських в’язницях.
“Будьте жорстокими, не жалійте їх”, – закликав Потапенко.
Подібні інструкції отримали й інші підрозділи по всій Росії. До тюремних адміністрацій були розіслані листи з наказом звільнити поверхи, крила і навіть цілі в’язниці.
“Ці наради дали початок майже трьом рокам безперервних і жорстоких катувань українських військовополонених. Охоронці застосовували електричний струм до геніталій в’язнів, поки не розряджалися акумулятори. Вони били в’язнів, завдаючи максимальної шкоди, експериментуючи, щоб дізнатися, який тип зброї завдає найбільшого болю. Медичну допомогу не надавали, що дозволяло розвиватися гангрені й призводило до ампутацій кінцівок”, – зазначає видання.
Наказ Потапенка сприймався як карт-бланш на насильство.
Одним із перших українських військовополонених став Павло Афісов, який потрапив у полон у Маріуполі в перші місяці війни. Протягом 2,5 років 25-річного хлопця перевозили з в’язниці до в’язниці, перш ніж його звільнили у жовтні 2024-го.
Після прибуття до в’язниці у Тверській області Росії охоронці завели його до кімнати медичного огляду, наказали роздягнутися та кілька разів ударили електрошокером.
“Коли все закінчилося, йому сказали кричати “слава Росії, слава спецназу”, а потім наказали вийти до передньої частини кімнати – все ще голим – і заспівати російський і радянський гімни. Коли він сказав, що не знає слів, охоронці знову побили його кулаками та кийками”, – йдеться у матеріалі.
Таке насильство слугувало російській владі певній меті: зробити в’язнів лояльнішими до допитів і зламати їхню волю до боротьби.
“Жорстокість виснажила будь-яку волю або здатність боротися знову, якщо їх коли-небудь обміняють”, – сказав Володимир Осєчкін, який очолює російську правозахисну організацію Gulagu.net.
Він допоміг російським офіцерам пенітенціарної системи покинути країну і дати свідчення в Міжнародному кримінальному суду.