Битва за Покровськ досягла критичної стадії, коли російські та українські позиції б’ються за кожний будинок у місті. Покровськ наближається до вирішального моменту, який визначить майбутнє Донецького регіону, але він також став ключовим елементом у дипломатичній боротьбі за вплив на позицію Дональда Трампа.
Про це пише AP News з посиланням на військових та аналітиків.
Хто контролює Покровськ
Видання зазначає, що російські війська увійшли в Покровськ минулого місяця, скориставшись прогалинами в українській обороні, і, на думку експертів, готові захопити все місто протягом найближчих тижнів або місяців. Українські командири на місцях визнають, що перспективи є невтішними.
«Наразі немає чітких ліній оборони, жодної, яка могла б перешкодити росіянам заходити в місто», — сказав Сергій Філімонов, командир батальйону «Вовки Да Вінчі», додавши, що ворог контролює понад 70% Покровська.
Президент Володимир Зеленський визнав, що Україна перебуває у складній ситуації.
«Ворог розпочав штурмові операції 5-го листопада і продовжує їх проводити… Вони втратили техніку, але мета номер один ворога — окупувати Покровськ якомога швидше. Ця мета залишається», — сказав він.
Успіх Росії в Покровську є результатом запеклих боїв, що точаться вже понад рік. За цей час окупаційні війська просунулися на 39 кілометрів, згідно з підрахунками ISW.
Битва за наративи та вплив на Трампа
Покровськ, у якому до війни мешкали 60 тисяч людей, був важливим логістичним хабом. Але тепер це лише поле бою за територію, події на якому впливають на сприйняття США та перебіг можливих мирних переговорів.
Російський диктатор Володимир Путін стверджує, що його сили стоять на порозі перемоги, і вимагає, щоб Україна поступилася Донбасом як передумовою для миру. Зіткнувшись із тиском США щодо прийняття умов Путіна, президент Зеленський прагне переконати Трампа, що Росія не перемагає.
«Уявіть, скільки там російських військ. Але водночас вони не мають запланованого результату. На мою думку, вони не мають такого результату, який можуть „продати“ американцям», — сказав Зеленський.
Він додав, що росіянам потрібен Покровськ лише для того, щоб сказати: «подивіться, ідея про те, що Україна залишає схід і віддає все інше, чого вони хочуть, є єдино можливою».
В чому цінність Покровська
Втрата Покровська була б дуже болючою для України, оскільки це може бути сприйнято як велика перемога росіян, що, за словами експертів, може негативно вплинути на позицію Дональда Трампа, який «не любить невдах».
Покровськ розташований на східній лінії фронту і є частиною так званого «поясу фортець» Донбасу — лінії сильно укріплених міст, критично важливих для оборони регіону (включаючи Краматорськ, Слов’янськ та Дружківку).
Якщо Покровськ впаде, це може відкрити Росії шлях до захоплення решти Донбасу. Однак, як зазначають аналітики, ці просування, як і битва за Покровськ, вимагатимуть значного часу та величезних втрат у живій силі та техніці.
«Це насамперед пропагандистська та символічна перемога, свого роду психологічна перемога, можливо, для росіян. Путін відчайдушно потребує можливості показати, що вони досягають прогресу», — сказав Пітер Дікінсон, редактор Atlantic Council.
ЗСУ битиметься до останнього
Російські війська продовжують наступати з півночі, заходу та сходу Покровська, тоді як українські сили зберігають певні осередки контролю. Україна залучила елітні підрозділи та розпочала контрнаступальну операцію, щоб утримати місто якомога довше.
«Усі підрозділи, які можуть битися, зараз тут: піхота, спецпризначенці і всі інші», — сказав Вадим Крикун, командир бригади «Любарт».
Український оператор дронів із 68-ї бригади із позивним «Хус» зазначив, що розгортання Росією елітного підрозділу дронів стало особливо руйнівним.
«Це перетворилося на дуель операторів дронів», — зауважив військовий.
Експерти вважають, що найближчі тижні, ймовірно, події розвиватимуться так само як і більшість битв за територію в регіоні: Росія вводитиме війська в ті частини міста, які перебувають під її контролем, доки українські сили не будуть перевантажені. Тим часом українські війська битимуться, щоб завдати ворогові якомога більших втрат, доки необхідність відступу не стане неминучою.