З 18 травня українські чоловіки, які перебувають за кордоном, зіткнулися з тимчасовим призупиненням консульських послуг у зв’язку з набранням чинності законом про мобілізацію. Цей захід викликав широкий резонанс та глибокі обговорення як усередині країни, так і за її межами, відбиваючи складну обстановку, пов’язану з військовими діями на території України. Про це пише Еspreso.
Михайло Подоляк, радник керівника АП, пояснив, що зупинення консульських послуг є необхідним кроком в умовах військового конфлікту і не є мірою помсти. Він наголосив, що це також пов’язано з правовими наслідками для громадян, які порушили військовий обов’язок, і є частиною заходів щодо безпеки країни.
Польща висловила готовність допомогти Україні у поверненні громадян призовного віку, як заявив міністр оборони Владислав Косиняк-Камиш. Однак міністр закордонних справ Радослав Сікорський висловив побоювання щодо цього рішення, стверджуючи, що воно може мати етичні та політичні наслідки для Польщі.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба підтримав тимчасове призупинення консульських послуг для чоловіків за кордоном, вважаючи це справедливим і необхідним кроком. Литва також висловила готовність допомогти Україні у цьому процесі, підтверджуючи свою солідарність із українським народом в умовах складної ситуації.
Угорський уряд, однак, заявив про свій намір не дозволити повернення українських чоловіків призовного віку на батьківщину через побоювання за їхню безпеку. Це викликало додаткову напруженість та викликало стурбованість у міжнародному співтоваристві щодо солідарності та відповідальності за громадян в умовах військового конфлікту.