В Україні знову повернулися до обговорення ідеї платного бронювання від мобілізації. У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15237, який пропонує змінити підхід до надання відстрочки від служби.
Про можливий механізм роботи нової системи та перспективи її ухвалення розповіла адвокатка, голова військового комітету та військової юстиції Асоціації правників України Катерина Аніщенко у коментарі “Фокусу“.
Законопроєкт “Про справедливе бронювання та участь у обороні” передбачає зміну самої логіки бронювання. Якщо нині відстрочку часто сприймають як фактичне звільнення від військового обов’язку, то нова модель передбачає, що заброньовані працівники повинні продовжувати допомагати державі, але в інших форматах.
У документі зазначається, що людина з бронюванням має брати участь у підтримці оборони країни не обов’язково безпосередньо на фронті. Саме тому законопроєкт стосується не лише фінансових внесків, а й інших форм участі у захисті держави.
Проєкт пропонує три основні механізми:
- робота на об’єктах критичної інфраструктури – у сфері енергетики, транспорту, оборонної промисловості та інших стратегічних напрямках;
- служба у резерві – людина може продовжувати працювати, але одночасно проходити підготовку та бути готовою до швидкого залучення до лав ЗСУ;
- цільові внески на оборону – цей варіант фактично наближає систему до моделі економічного бронювання, коли підприємство або працівник сплачують визначені внески на підтримку Сил оборони.
Тему економічного бронювання в Україні обговорюють уже не перший рік. Катерина Аніщенко пояснила, що поняття платного та економічного бронювання фактично означають одне й те саме.
За словами юристки, йдеться про механізм, за якого фізичні особи-підприємці або працівники могли б сплачувати певні податки чи внески та на цій підставі отримувати бронювання, якщо розмір сплачених сум перевищує визначений державою рівень.
Водночас експертка зазначила, що попри тривалі дискусії законодавці не поспішають із впровадженням такого механізму. За її словами, законопроєкти щодо економічного бронювання вже тривалий час перебувають у парламенті, однак навіть не пройшли перше читання.
Аніщенко припускає, що країна поки не готова до остаточного запровадження такої системи. Крім того, вона звернула увагу, що механізм цільових внесків може бути реалізований по-різному – не лише у формі окремого платежу, а й через сплату податків. Остаточний формат, за її словами, поки залишається відкритим.