Китай приділяє велику увагу використанню ШІ для розгортання роїв дронів, роботів-собак та інших автономних систем. При цьому для моделювання зіткнень між роями дронів у реальному часі китайські інженери в пошуках натхнення звертаються до природи, вивчаючи звички тварин.
Як пише The Wall Street Journal, в одному з проектів, спостерігаючи за тим, як яструби вибирають здобич, вони навчили оборонні дрони виявляти і знищувати найбільш вразливі ворожі літальні апарати. З іншого боку, атакуючі дрони були навчені ухилятися від навчених яструбами захисників, ґрунтуючись на поведінці голубів. У випробуванні “п’ять на п’ять” яструби знищили всіх голубів за 5,3 секунди.
Це дослідження принесло інженерам патент у квітні 2024 року – один із сотень патентів, виданих за останні роки китайським оборонним компаніям і університетам, пов’язаним з військовими, за досягнення в галузі ройового інтелекту.
З початку 2022 року китайські оборонні підрядники, військові інститути та пов’язані з військовими університети опублікували щонайменше 930 патентних заявок, пов’язаних з ройовим інтелектом. У США за той же період було опубліковано всього близько 60 таких патентів, і щонайменше 10 з них були подані китайськими організаціями.
Ера ШІ покладе початок новому стилю ведення війни, “заснованому на алгоритмах, з безпілотними системами в якості основної бойової сили і ройовими операціями в якості основного способу ведення бою”, – написала група китайських військових теоретиків в жовтні 2024 року. Вони порівняли потенціал ШІ в перетворенні армії з порохом – технологією, винайденою в Китаї, але, як вважають багато хто в Китаї, більш ефективно використовуваною в якості зброї іншими країнами.
Новий підхід Китаю
Інші роботи китайських дослідників використовують аналогічний підхід, коригуючи алгоритми на основі поведінки мурах, овець, койотів і китів, щоб домогтися теоретичних поліпшень у здатності безпілотних систем до співпраці.
Виступаючи на конференції з дронів у Пекіні в липні, професор Дуань Хайбінь, який очолював моделювання рою яструбів і голубів, сказав, що китайські дослідники також намагаються імітувати очі орлів і плодових мушок у пошуках вирішення проблем сприйняття дронів.
А у вересні минулого року Китай продемонстрував на військовому параді зграю “роботів-вовків” – збільшені, озброєні версії роботів-собак. В інтерв’ю державним ЗМІ виробник цих апаратів, державна компанія China South Industries Group, заявила, що компанія працює над способами об’єднання вовчих зграй з повітряними роями для створення “нової моделі ефективного спільного бою”.
У міру того, як дрони стають дешевшими і досконалішими, науково-фантастичні уявлення про зіткнення армій роботів зі штучним інтелектом на полі бою наближаються до реальності. Недавній сплеск досліджень в області інтелекту дронів призводить до появи безлічі нових або оновлених алгоритмів, багато з яких змодельовані на основі поведінки груп тварин, які теоретично задають великій кількості дронів правила дій і реакцій для виконання місії.
Головна складність полягає в тому, щоб змусити ці алгоритми працювати на реальних дронах в реалістичних сценаріях бойових дій, вважає Джастін Бредлі, експерт в області аерокосмічної інженерії з Університету штату Північна Кароліна, що спеціалізується на автономних системах.