Два з половиною роки жорстокого вторгнення Росії знищили багато українських підрозділів. Деякі солдати виснажені та деморалізовані. Ситуація особливо жахлива серед піхотних підрозділів поблизу Покровська та інших місць на східній лінії фронту, де Україна намагається зупинити повзуче просування Росії.
Про це йдеться у статті CNN.
Журналісти видання поспілкувався з шістьма командирами та офіцерами, які донедавна воювали або керували підрозділами на Покровському напрямку. Усі шестеро на умовах анонімності розповіли, що дезертирство та непокора стають широко поширеною проблемою, особливо серед новомобілізованих солдатів.
“Не всі мобілізовані залишають свої позиції, але більшість. Коли сюди приходять нові хлопці, вони бачать, як це важко. Вони бачать багато ворожих безпілотників, артилерії та мінометів”, – розповів CNN один з командирів підрозділу, який зараз воює поблизу Покровська.
“Вони їдуть на позиції один раз і, якщо виживають, не повертаються. Вони або залишають свої позиції, або відмовляються йти в бій, або намагаються знайти спосіб покинути армію”, – додав командир.
“Дні довгі, вони живуть у бліндажі, чергують цілодобово, і якщо вони не можуть стріляти, то росіяни мають перевагу”, – сказав Андрій Горецький, український військовий, підрозділ якого зараз воює в Часовому Яру, ще одній гарячій точці на східній лінії фронту.
Сергій Цехоцький, офіцер 59-ї окремої мотопіхотної бригади, розповів CNN, що підрозділ намагається проводити ротацію солдатів кожні три-чотири дні. Але дрони, кількість яких лише зросла протягом війни, можуть зробити це надто небезпечним, змушуючи солдатів залишатися на місці довше. “Рекорд становить 20 днів”, – сказав він.
Приголомшлива цифра
За інформацією видання, лише за перші чотири місяці 2024 року прокуратура порушила кримінальні провадження проти майже 19 тисяч військових, які або залишили свої місця служби, або дезертирували.
Понад мільйон українців служать у силових структурах оборони та безпеки країни, хоча це число включає всіх, включно з людьми, які працюють далеко від лінії фронту.
Це приголомшлива і, швидше за все, неповна цифра, припускають журналісти. Кілька командирів розповіли CNN, що багато офіцерів не повідомляли про дезертирство та несанкціоновану відсутність, сподіваючись натомість переконати військових повернутися добровільно, не зазнаючи покарання.
Такий підхід став настільки поширеним, що в Україні змінили законодавство, декриміналізували дезертирство та самовільний прогул, якщо вони вчинені вперше.
Військовий Горецький сказав CNN, що цей крок мав сенс. “Погрози тільки погіршать ситуацію. Розумний командир відстрочить погрози або навіть уникне їх”, – сказав він.
Офіцер з бригади, яка воює біля Покровська, який попросив не розголошувати своє ім’я з міркувань безпеки, сказав CNN, що поганий зв’язок між різними підрозділами є основною проблемою.
Один командир батальйону на півночі Донеччини сказав, що його фланг нещодавно залишився відкритим для атак Росії після того, як солдати сусідніх підрозділів залишили свої позиції, не повідомивши про це.
Розмовляючи з CNN у четвер, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав, що низький моральний дух все ще є проблемою, і сказав, що його підвищення є “дуже важливою частиною” його роботи.
Офіцер Горецький, спеціально підготовлений для надання морально-психологічної підтримки військам, сказав, що хоча його роль існувала деякий час, вона складалася здебільшого з паперової роботи.
“Вони думають, що я лікар-психіатр, що змусить їх здати тисячі тестів, а потім сказати їм, що вони хворі, тому я намагаюся зруйнувати бар’єри”, – сказав він.
У монотонності війни будь-яка відмова від рутини може допомогти, вважає військовий. Це може бути миття під справжнім душем, стрижка або купання в озері.
“Це така дрібниця, але це вириває їх із рутини на півдня, це робить їх щасливими, і вони можуть повернутися на свої позиції трохи спокійніше”, – пояснив Горецький.
Історія військового Дмитра
Будучи командиром батальйону, Дмитро керував приблизно 800 чоловіками, які брали участь у одних із найзапекліших і найкривавіших боїв війни – останнім часом під Покровськом
“Але оскільки більшість його солдатів тепер мертві або важко поранені, Діма вирішив, що з нього досить. Звільнився і пішов на іншу військову роботу – в офіс у Києві”, – пишуть у виданні.
Стоячи біля офісу, курячи та п’ючи каву, він сказав CNN, що просто не може більше дивитися, як його люди вмирають.
За його словами, рішення залишити поле бою здебільшого пов’язане з розбіжностями з новим командиром.
Діма каже, що вони ніколи не отримували достатньо підкріплень, у чому він звинувачує безпосередньо уряд та його небажання набирати більше людей.
Минулого року батальйон зазнав болісних втрат, воюючи на кількох лініях фронту, а потім був відправлений до Покровська без відпочинку. Діма побачив стільки своїх убитих і поранених, що заціпенів.
Проте він сказав CNN, що має намір повернутися на передову, але спочатку зробить одну зміну.
“Тепер я прийняв рішення, що перестану емоційно прив’язуватися до людей. Гнилий підхід, але найрозумніший”, – підсумував командир.