Європейські дипломати та військові посадовці обговорюють створення 40-кілометрової буферної зони між українськими та російськими позиціями. План передбачає розміщення миротворчих сил для контролю режиму припинення вогню, пише Politico.
Проте ініціатива викликає суперечливі оцінки: вона може вимагати територіальних поступок від Києва і наразі не має його офіційної підтримки. США не беруть активної участі в цих дискусіях.
Втім, той факт, що європейські чиновники розглядають можливість блокування смуги української території для забезпечення крихкого миру, свідчить про відчай союзників по НАТО, зазначає видання.
Колишній чиновник Пентагону Джим Таунсенд розкритикував ідею:
“Вони хапаються за соломинку. Росіяни не бояться європейців. І якщо думають, що кілька спостерігачів зможуть зупинити вторгнення, то вони помиляються”.
Деякі європейські чиновники порівнюють можливу зону не з корейською демаркаційною лінією, а з поділом Німеччини під час Холодної війни.
Військова складова
Кількість військових для патрулювання оцінюється від 4 000 до 60 000 осіб. Потенційними учасниками називають Велику Британію та Францію, які вже лобіюють підтримку союзників. Водночас:
- Польща та Німеччина відмовляються від розміщення своїх сил;
- Естонія готова надати обмежений контингент;
- більшість союзників очікує, що Україна нестиме основну відповідальність.
Ризики та побоювання
НАТО остерігається, що перекидання військ у буферну зону послабить східний фланг альянсу. Натомість Польща висловила занепокоєння, що це зробить її вразливішою до атак.
Експерти попереджають: буферна зона може підвищити ризик повторного вторгнення в українські міста.
Вашингтон, за даними європейських дипломатів, займе мінімальну роль у гарантіях безпеки України. США, однак, можуть забезпечити супутникову розвідку та повітряну підтримку, оскільки лише вони мають достатні ресурси для моніторингу дотримання мирних домовленостей.
Остаточне рішення щодо створення зони та формату миротворчої місії поки що не ухвалено.