Народна депутатка від “Слуги народу” Мар’яна Безугла веде кампанію, мета якої – змінити головнокомандувача Збройних сил України, вважає директор Інституту світової політики Євген Магда. Про це він написав у Facebook 28 травня.
“Зацикленість Мар’яни Безуглої на перестановках у військовому командуванні від початку здавалася дивною. Яку мету вона переслідує, достеменно невідомо. Але це точно не “наведення ладу” у військовій верхівці, бо працювало до Мар’яни, працюватиме й після неї. Дещо стало вимальовуватися, коли нардепка зайшла на друге кадрове коло. Вона збила з посади колишнього головкома [Валерія] Залужного, систематично поливаючи його брудом майже три місяці – аж до моменту звільнення”, – написав він.
На думку Магди, Безугла хоче, щоб Олександра Сирського, якого призначили головнокомандувачем після Залужного, звільнили і на його місце призначили генерал-лейтенанта Євгена Мойсюка (зараз він – спецуповноважений президента з питань реалізації міжнародних безпекових гарантій).
Політолог нагадує, що перед призначенням на посаду головнокомандувача Сирський, за оцінкою Безуглої, “був “старою школою”, чия “воля і жорсткість зіграли ключову роль в захисті Києва, а харківський контрнаступ узагалі був “авторським проєктом”.
“Проте минуло всього три з гаком місяці з моменту призначення Сирського на посаду головкома – й історія повторилась знову: Безугла його нещадно хейтить і розводить зраду. Саме з подачі одіозної нардепки в інформаційному полі зароджується чергова дискусія з приводу нібито відставки Сирського й призначення замість нього генерал-лейтенанта Євгена Мойсюка. Цікаво, що вкидувати в інфополе Мойсюка Безугла почала ще в січні 2024-го як кандидата на заміну Залужному”, – додав Магда.
Він припускає, що зараз відбувається “спроба номер два”.
“Один лише факт, що за нього впрягається настільки неоднозначна особа, як Мар’яна Безугла, змушує задуматися над тим, що стоїть за її бажанням призначити головнокомандувачем саме Мойсюка. Як то кажуть, скажи мені, хто твій друг, я скажу, хто ти. Насправді лобіювати кадрові перестановки у вищому військовому керівництві раз на пів року – дуже погана ідея, яка нічим добрим для нас не закінчиться незалежно від прізвищ”, – підсумував політолог.