Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак заявив про те, що Вашингтон найближчим часом затвердить запит на постачання ударних вертольотів Apache: «Apache разом із Abrams сформують заслін, який закриє Брестську браму. Танки Abrams разом із Apache становлять непереборну перешкоду».
«Брестською брамою» називають ділянку в районі Бресту шириною 80 км між річками Нарев та Буг. Цей напрямок вважається танконебезпечнішим, пише журналіст видання haggin.az Леонід Швець.
Блащак зазначив, що зараз біля польського кордону дислокуються реактивні артилерійські системи HIMARS, бойові літаки FA-50 та південнокорейські танки K2 Black Panther, і повідомив про підготовку місця базування нової піхотної дивізії у Підляському воєводстві на кордоні з Білоруссю: вже за три місяці солдати там приступлять до служби.
Зі слів Маріуша Блащака стає зрозумілим, що на оборонну політику Польщі вплинуло повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Інтенсивність, з якою Польща нарощує свою військову могутність, вражає. Ще до великої російсько-української війни на оборону йшло 2,4% польського ВВП за відомої вимоги НАТО про обов’язковий внесок не менше 2%. Німеччина навіть у 2022 році не вийшла за межі 1,5%, хоч і затвердила перспективний план військових витрат на 100 мільярдів євро. Польща поставила завдання підвищити оборонні витрати до 5% ВВП.
Прем’єр-міністр Матеуш Моравецький формулює завдання так: «Польська армія має бути настільки сильною, щоб завдяки своїй силі їй навіть не довелося воювати». Міністр оборони Блащак говорить про побудову найсильнішої сухопутної армії в Європі до 2035 року. На той час її чисельність мають намір збільшити із нинішніх 120 тисяч до 300 тисяч.
Одночасно тривають закупівлі озброєння у колосальних обсягах. Ще навесні було підписано контракти зі США на 4,9 мільярда євро щодо придбання 250 танків і на 4,6 мільярда євро на купівлю 32 винищувачів F-35. 10 мільярдів доларів пішли на замовлення 468 систем РСЗВ HIMARS. Але ще більше від 10 до 12 мільярдів пішли на контракти з Південною Кореєю: 180 танків K2, 200 гаубиць K9 Thunder, 48 літаків FA-50 і 218 РСЗВ Chunmoo. А до кінця десятиліття Південна Корея поставить ще 1000 танків K2 та 672 гаубиць K9. Вся ця вогнева міць перевищить можливості Британії, Франції, Німеччини та Італії разом узятих, якщо не брати, звичайно, до уваги ядерний компонент британських та французьких сил.
Безумовно, на оборонну політику Польщі вплинуло повномасштабне вторгнення Росії до України, але загалом курс на різке зміцнення національної безпеки узяли ще раніше. Так, контракт на 4,75 мільярда доларів для придбання восьми систем Patriot було підписано ще у березні 2018 року.
Що важливо, поляки беруть на себе значну частину військового виробництва: з тисячі південнокорейських танків 800 буде вироблено у Польщі за ліцензією. Під час візиту до США на оборонному заводі Lockheed Martin міністр оборони Маріуш Блащак повідомив, що протягом 2023 року на території Польщі буде створено центр виробництва та обслуговування ракетних систем HIMARS.
Вашингтон найближчим часом затвердить запит на поставки та ударних вертольотів Apache
Рішучість Польщі не дати себе образити на тлі безперервної російської агресії справляє враження. Безперечно, не можуть не виникати питання, наскільки економіка країни потягне такі військові витрати і де брати велику кількість нових фахівців для армії. Окремий момент, наскільки доречними будуть майже дві тисячі танків через 5-10 років у можливій війні, де дедалі більшу роль відіграють БПЛА, високоточна артилерія, авіація та ракетне озброєння.
Головне ж: за такими діями польської влади проглядається невпевненість, що союзники НАТО забезпечать Польщі ефективну та своєчасну підтримку у разі зовнішньої агресії. Краще бути готовими до всього, не чекаючи, поки підтягнуться брати по зброї, і не гадаючи, чи підтягнуться взагалі. Схоже, досвід російсько-української війни, коли зовнішня допомога, необхідна позавчора, приходить післязавтра, навчив і поляків.
Глибокі огляди подій, експертні оцінки, прогнози та розбір ключових тенденцій у політиці, економіці, безпеці й суспільстві. Аналітичні матеріали та авторські висновки — читайте в розділі «Аналітика».