З вересня по грудень 2023 року поляки купили в Росії збіжжя на вісім мільйонів доларів США
Польща, блокуючи українські кордони через ввезення українського зерна, водночас купує величезні обсяги російської агропродукції. В країні є щонайменше три великі компанії, які активно скуповують російське зерно, а між Польщею та Білоруссю постійно курсують сотні вантажівок на польських номерах, які возять зернові грузи.
Про це говориться у розслідування журналіста “Української правди” Михайла Ткача. Саме цьому розслідуванню хотіли завадити польські поліція та спецслужби, затримавши Ткача та його оператора біля польсько-білоруського кордону.
Серед іншого видання провело експеримент: спеціальна людина зателефонувала до польської компанії, представилася менеджером реально існуючої білоруської фірми та відкрито запропонувала придбати ріпаковий шрот російського походження, проте під білоруськими документами. Польський менеджер погодився та попросив надіслати умови постачання на електронну пошту.
Такі ситуації для польського бізнесу, як виявилося, є цілком нормальними. У вересні 2023 року польський уряд після протестів фермерів заборонив ввезення ріпакового шроту з України; водночас експорт цього ж товару з Білорусі постійно збільшується.
“Для розуміння, лише за три місяці після введення заборони на українську продукцію, поляки придбали через Білорусь ріпакового шроту майже на 8 млн доларів США”, – зазначив Ткач.
Журналісти також виявили біля КПП “Кукурикі” сотні фур на польських номерах, які без будь-яких перешкод заїхали з боку Білорусі. Джерело видання у польському бізнесі розкрило схему: спочатку російська агропродукція прямує до Білорусі. Там її перевантажують у спеціальних центрах на вантажні авто з польськими номерами. Після цього документи походження підміняються на білоруські, а вантаж прямує до Польщі за адресами великих компаній.
Перевантаження та підміна документів здійснюється зокрема на терміналі Колядичі Державного підприємства “БТЛЦ” в Мінську. А найбільше “замазані” у купівлі російського збіжжя, за даними з джерел видання, а також відкритих та закритих баз даних, три польські компанії – Bromex, Diaspolis та Kampol Krzysztof Łużniak.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».