Прихований геноцид народу і прихована втома від диктатора, — про настрої в далекій Бурятії та свою мотивацію воювати проти Москви NV розповів доброволець Сибірського батальйону.
Коли в Україні згадують про солдатів-бурятів, то це, як правило, має негативний контекст — від 2014 року і дотепер у складі окупаційного угруповання РФ помітна частка військових належить вихідцям із далекої російської автономії на кордоні з Монголією.
29-річний уродженець Улан-Уде й етнічний бурят Геннадій Мангатаєв ризикує зіткнутися в бою віч-на-віч зі своїми земляками, пише nv.ua
Після початку повномасштабного вторгнення він, будівельник-вахтовик, який тягнув гілку російського газопроводу «Сила Сибіру» до Китаю, залишив РФ і перебрався в Україну. І вже тут, щоб воювати на боці ЗСУ, вступив до добровольчого «Сибірського батальйону», що формується на одному з українських полігонів із представників різних далекосхідних народів РФ.
“До повномасштабної війни я працював у будівництві. І там же на роботі я зустрів цю війну. Тобто це було в тайзі, в Республіці Саха (Якутія), де немає інтернету. Я через своїх знайомих телефоном дізнався про військові дії. Це був лютий. Потім я у квітні приїхав [додому], і коли інтернет відкрив… Я просто жахнувся від усього, що побачив, прочитав. Що творить Росія, зокрема й бурятські солдати. Тобто для мене це було взагалі шоком. Просто не було слів у мене. Навіть не можу підібрати зараз. Для мене досі це залишається таким же шоком”, – розповідає військовий.