На Південному полюсі вчені створили незвичайну обсерваторію IceCube, яка захована глибоко під антарктичною кригою. Вона не використовує дзеркал чи лінз, а вивчає Всесвіт за допомогою нейтрино — частинок, які можуть проходити крізь Землю.
Про це пише Space Daily.
Гігантський детектор розташований на глибині від 1450 до 2450 метрів під льодом. Усередині антарктичного масиву вчені встановили 5160 надчутливих світлових датчиків, які закріплені на 86 вертикальних кабелях.
Разом вони утворюють систему об’ємом близько одного кубічного кілометра. Саме тому обсерваторію назвали IceCube — «крижаний куб».
Її завдання — ловити нейтрино. Ці частинки майже не взаємодіють із речовиною, тому мільярди з них щосекунди проходять крізь планету та людське тіло без будь-яких наслідків.
Але іноді нейтрино стикається з атомами льоду. У цей момент виникає короткий спалах синього черенковського випромінювання, який і фіксують датчики.
Земля допомагає IceCube відсіювати зайвий сигнал. Космічні промені створюють в атмосфері багато інших частинок, які можуть заважати спостереженням. Однак вони не здатні пройти крізь усю планету, тому частинки, що приходять знизу, майже напевно є нейтрино.
За допомогою цих сигналів учені можуть визначати напрямок руху частинок та їхню енергію. Це дозволяє досліджувати далекі космічні об’єкти, які неможливо побачити звичайними телескопами через газ, пил або величезні відстані.
Будівництво IceCube тривало з 2004 до 2010 року. Для встановлення обладнання спеціальні установки пробурили десятки свердловин у льодовику за допомогою гарячої води. Після монтажу датчиків вода знову замерзла, назавжди закріпивши обладнання всередині криги.
Обсерваторія вже дала важливі результати для науки. У 2013 році дослідники підтвердили існування потоку високоенергетичних нейтрино з-за меж Сонячної системи.
У 2017 році IceCube допоміг пов’язати нейтрино з активною галактикою TXS 0506+056. Це стало одним із перших доказів того, що такі космічні об’єкти можуть прискорювати частинки до надзвичайно високих енергій.
Пізніше вчені отримали дані про нейтринне випромінювання галактики NGC 1068, а у 2023 році створили першу карту Чумацького Шляху, побудовану не за світлом, а за потоком нейтрино.