Новий аналіз мумій дітей, яких інки принесли в жертву під час ритуалу Капакоча, змінив уявлення про їхню смерть. Вчені з’ясували, що відомі версії про загибель хлопчика та двох дівчат із Анд, ймовірно, були помилковими.
Про це пише Live Science.
Дослідники вивчили три мумії: хлопчика з гори Ель-Пломо, якому було приблизно 8–9 років, і двох дівчат віком близько 9 та 18 років із району Серро-Есмеральда. Усі вони жили в XV столітті та стали частиною ритуального жертвоприношення інків.
Раніше вважалося, що хлопчик із Ель-Пломо загинув від переохолодження на висоті близько 5400 метрів, а дівчата з Серро-Есмеральди були задушені. Проте нові дослідження за допомогою комп’ютерної томографії та мікроскопії показали іншу картину.
Науковці виявили, що хлопчик мав травму голови, яка не була помітна під час попередніх досліджень. Саме вона, ймовірно, стала причиною смерті.
Щодо двох дівчат, то сліди на шиї, які раніше вважали доказом удушення, могли залишитися від одягу після смерті. Крім того, їхні під’язикові кістки не мали пошкоджень, які зазвичай бувають у випадках удушення. Причину їхньої смерті дослідники назвали невстановленою.
Вчені також з’ясували, що жертвоприношення Капакоча було не одним моментом на вершині гори, а тривалим процесом. Діти місяцями подорожували територіями імперії інків, брали участь у церемоніях і проходили через різні поселення.
Аналіз волосся мумій показав, що хлопчик з Ель-Пломо міг подолати від 2600 до 2800 кілометрів за останні дев’ять місяців життя. Дівчата з Серро-Есмеральди перед смертю пройшли приблизно від 900 до 1200 кілометрів.
За словами археологів, ці подорожі мали не лише релігійне значення. Вони також допомагали інкам зміцнювати зв’язки між віддаленими регіонами імперії та створювати спільні священні традиції.
