Науковці проаналізували понад 116 тисяч записів співу птахів і виявили несподівану закономірність. Дослідження показало, що тисячі різних мелодій мають спільну основу, яка сформувалася ще мільйони років тому.
Про це пише The Independent.
Міжнародна група дослідників проаналізувала близько 116 тисяч пісень 3160 видів горобцеподібних птахів. Результати дослідження, опублікованого в журналі *Science*, засвідчили, що величезне різноманіття пташиного співу будується лише на восьми базових акустичних мотивах.
До цих мотивів належать трелі, свисти, гармонічні звуки та інші елементи, які в різних поєднаннях створюють унікальні «пісні» кожного виду. За словами авторів роботи, саме вони стали своєрідним «кодом», який лежить в основі пташиної комунікації.
Для дослідження вчені застосували новий метод аналізу. Замість звичного порівняння висоти тону чи частоти вони вивчали складну часово-частотну структуру співу, що дозволило охопити безпрецедентний обсяг даних.
Науковці дійшли висновку, що всі вісім акустичних мотивів виникли ще на ранніх етапах еволюції співочих птахів понад 50 мільйонів років тому. Надалі вони неодноразово змінювалися, пристосовуючись до різних природних умов.
Водночас кожен вид використовує лише частину цього набору. Найчастіше в репертуарі одного виду переважає один основний мотив, який доповнюється кількома іншими.
Дослідження також показало, що середовище проживання безпосередньо впливає на вибір мотивів. Наприклад, у густих тропічних лісах частіше переважають плавні свисти, які краще поширюються крізь рослинність, тоді як у помірних широтах поширені швидкі трелі, що дозволяють ефективніше спілкуватися під час сезону розмноження.
Експертка з поведінки тварин Елоді Бріфер, яка не брала участі у дослідженні, назвала цю роботу одним із найповніших аналізів еволюції співу горобцеподібних. На її думку, запропонований метод може допомогти вченим краще зрозуміти розвиток складних акустичних систем не лише у птахів, а й в інших представників тваринного світу.