Борги за комунальні послуги можуть обернутися арештом майна, а в окремих випадках — продажем нерухомості. Водночас закон встановлює межу, яка захищає власників єдиного житла.
У Міністерстві юстиції пояснили, за яких умов борги за комунальні послуги можуть призвести до продажу квартири. Якщо сума заборгованості не перевищує 50 мінімальних заробітних плат, єдине житло боржника не підлягає примусовому продажу.
У 2026 році цей поріг становить 432 350 гривень, оскільки мінімальна заробітна плата дорівнює 8 647 гривням.
Водночас це не означає, що власник житла повністю захищений від наслідків. Навіть за меншої суми боргу державний або приватний виконавець може накласти арешт на квартиру.
У такому разі людина може й надалі проживати у своєму помешканні, однак не зможе його продати, подарувати чи переоформити до повного погашення заборгованості.
Продаж квартири застосовується як крайній захід після рішення суду. Перед цим виконавець зобов’язаний перевірити, чи є в боржника кошти на банківських рахунках, чи можна стягнути частину офіційної зарплати або пенсії, а також чи має він інше майно для погашення боргу.
Лише якщо цих коштів і майна недостатньо, може розглядатися питання про звернення стягнення на нерухомість.
Якщо ж у боржника є інша нерухомість або цінне майно, насамперед реалізують саме його. Зокрема, це може стосуватися дорогої побутової техніки.
Продаж майна відбувається через електронні торги. Отримані кошти спрямовують на погашення заборгованості, оплату витрат виконавчого провадження та виконавчого збору, а залишок повертають власнику.
