Науковці вже понад 30 років досліджують вулкан Еребус в Антарктиді, який щодня викидає в атмосферу мікроскопічні кристали золота. Попри десятиліття спостережень, механізм утворення цього явища досі залишається загадкою.
Про це пише Indian Defence Review.
Еребус є найпівденнішим активним вулканом на Землі. Він розташований на острові Росса приблизно за 1350 кілометрів від Південного полюса. Однією з його головних особливостей є постійне озеро лави, однак дослідників зацікавило інше явище — разом із вулканічними газами в атмосферу потрапляють крихітні кристали чистого золота.
Ще у 1991 році в журналі *Geophysical Research Letters* було опубліковано дослідження, згідно з яким Еребус щодня викидає близько 80 грамів золотого пилу. Найдрібніші частинки можуть переноситися повітряними потоками на відстань до 1000 кілометрів від кратера, а, ймовірно, і ще далі.
Сліди золота науковці також знаходили у викидах вулканів Кілауеа на Гаваях, Етни в Італії, Августіна на Алясці та Ель-Чичона в Мексиці. Вчені пояснюють, що магма містить різні елементи, серед яких мідь, срібло, ртуть, миш’як, селен, сірка та золото.
За словами дослідників, золото не випаровується безпосередньо, оскільки температура його кипіння значно перевищує температуру вулканічних процесів. Імовірно, воно переноситься у складі летких сполук із хлором або сіркою, які залишаються стабільними у гарячих вулканічних газах.
Команда геохіміків під керівництвом Кімберлі Мікер з Інституту гірничої справи та технологій Нью-Мексико дослідила зразки снігу навколо кратера, вулканічних газів над лавовим озером і повітря Антарктичної тропосфери на відстані до 1000 кілометрів від Еребуса.
У всіх трьох типах зразків вчені виявили мікроскопічні частинки чистого золота. Під електронним мікроскопом вони мали форму майже ідеальних кристалів, окремі з яких сягали 60 мікрометрів.
Попри це, Еребус не є рекордсменом за кількістю золота. За оцінками дослідників, вулкан Кілауеа щодня викидає від 500 до 800 грамів золота, а Етна — до 2,4 кілограма. Однак лише на Еребусі зафіксували утворення саме кристалічного елементарного золота.
Чому це відбувається, досі невідомо. Одна з версій полягає в тому, що золото залишає магму у складі летких хлоровмісних сполук, які кристалізуються під час охолодження ще до осідання на антарктичний лід. Водночас дослідники зазначають, що ця гіпотеза не пояснює, як за такої низької концентрації металу утворюються настільки правильні кристали.
За даними ScienceAlert, вулканолог Філіп Кайл, який входив до складу дослідницької групи, пізніше висунув іншу версію. На його думку, кристали золота можуть формуватися у скоринці на поверхні лавового озера, після чого потрапляють у повітря разом із вулканічними газами.
