Українці дедалі частіше стикаються з відмовами під час спроб купити криптовалюту через банківські картки. Причиною є правила Національного банку та внутрішня політика фінансових установ щодо таких операцій.
Національний банк України відносить операції з купівлі криптовалюти до категорії квазі-кеш. Через це платежі на криптобіржі з гривневих карток можуть не проходити, а банки мають право додатково оцінювати ризики та відхиляти такі транзакції.
Як пояснив CEO Jurisprudential Consulting Group і експерт із міжнародного оподаткування Ярослав Мерецький, головне питання полягає не лише в успішному проведенні платежу, а й у можливості підтвердити законне походження коштів.
За його словами, легальний шлях купівлі криптовалюти має виглядати як безперервний ланцюг підтверджень: офіційний дохід, сплачені податки, особистий банківський рахунок, верифікований акаунт на централізованій біржі, ордер на купівлю, банківська виписка та виведення активів на особистий гаманець зі збереженням історії транзакцій.
Саме такий пакет документів у європейській практиці вважається підтвердженням джерела походження коштів (source of funds).
Експерт також застеріг фізичних осіб-підприємців від купівлі криптовалюти безпосередньо з бізнес-рахунків. Він зазначив, що спочатку необхідно сплатити податки, переказати чистий дохід на особистий рахунок фізичної особи й лише після цього купувати цифрові активи в межах чинних обмежень.
Якщо банк заблокував платіж на криптобіржу, фахівці рекомендують:
- перевірити, чи не перевищено місячний ліміт на квазі-кеш операції;
- за можливості здійснити платіж із валютного рахунку;
- підготувати документи, що підтверджують походження коштів;
- звернутися до банку із письмовим запитом щодо причин блокування.
Водночас зазначається, що повноцінне законодавче регулювання ринку віртуальних активів в Україні поки що не запрацювало, хоча профільний закон уже ухвалено.
За даними Global Crypto Adoption Index, Україна посідає перше місце у світі за інтенсивністю використання криптовалют на душу населення, четверте — за обсягом роздрібних операцій на централізованих біржах і четверте — за кількістю біткоїнів, що перебувають у власності державних структур.
