Над Санкт-Петербургом цими вихідними піднявся дим – українські дрони вдарили по міському нафтовому терміналу. У Москві біля тих заправок, що ще працювали, вишикувалися довгі черги. Далекобійні удари України по паливній інфраструктурі спричинили найгіршу за десятиліття паливну кризу в Росії й породили відчуття, що хід війни змінився.
Як передає “Хвиля”, про це пише оглядач Financial Times Гідеон Рахман.
Прем’єр Канади Марк Карні минулого місяця заявив, що Німеччина, Британія, Франція й Канада поділяють одну думку: “Хід війни змінився… Путін програє”. Але мало хто вірить, що російський лідер просто змириться з поразкою. Тому на Заході готуються до літа ескалації. “Питання, яке всі ми ставимо, – каже один із чиновників, – що робитиме Путін”.
Рахман виділяє два табори серед західних стратегів. Перший вважає, що настає дуже небезпечний період і загнаний у кут Путін, найпевніше, спробує різко змінити напрям війни. Другий переконаний, що реальних варіантів ескалації в Путіна насправді небагато – тож більша загроза в тому, що політики на Заході так злякаються, що почнуть тиснути на Київ, аби той відступив.
Шляхів ескалації чотири, пише оглядач. Перший – звичайні бойові дії на фронті. Другий – ядерна зброя. Третій – прямий напад на НАТО. Четвертий – “гібридна війна”, тобто приховані атаки на західну інфраструктуру та людей.
На фронті від Росії чекають нових хвиль піхоти. Путін нещодавно заявив, що його армія взяла Костянтинівку в Донецькій області, але Володимир Зеленський це заперечив і висміяв. За оцінками західних військових, Росія втрачає людей швидше, ніж встигає поповнювати ряди, – близько 35 тисяч убитими й пораненими на місяць. Загальна мобілізація через призов загрожувала б суспільним невдоволенням. Помста Путіна може вилитися радше в невибіркові удари – як ракетна атака, що минулого тижня вбила 30 цивільних у Києві. Але й це, за словами Рахмана, навряд чи переламає хід війни.
Ядерні погрози, якими Кремль сипав від початку вторгнення, тепер сприймають менш серйозно. Захід вважає, що лідер Китаю Сі Цзіньпін застеріг Путіна від застосування ядерної зброї, а в Кремлі розуміють: у відповідь Захід може втрутитися у війну напряму. “Він знецінив цю валюту”, – каже один західний чиновник про безкінечне ядерне залякування.
Третій сценарій – провокація проти Балтії чи Польщі. У Латвії заявляють, що Росія “готує військові провокації”. Прямий напад, утім, видається малоймовірним: він вимагав би перекидання військ з українського фронту, а невдача обернулася б приниженням для Москви. Задум міг би бути іншим – інсценувати кризу, яка розколе західний альянс і змусить США тиснути на Україну заради територіальних поступок.
Лишається гібридна війна, якої й так було вдосталь. Серед відомих епізодів – план закласти вибухівку в посилки DHL і спроба вбити керівника німецького концерну Rheinmetall. Росія демонстративно вивчає підводні кабелі та трубопроводи. Але й тут є ризик: Захід здатен відповісти, а держави, за словами експертів, могли закласти кіберверсію “невибухлих бомб” в інфраструктуру одна одної.
Варіанти ескалації в Путіна є, підсумовує Рахман, – проблема в тому, що всі вони погані. Ознак готовності визнати поразку він поки не подає, тож Україну та її партнерів чекає небезпечне літо. Якщо його вдасться пережити, нарощуючи тиск, є надія, що до кінця року Кремль відмовиться від максималістських цілей. “Кінець війни в Україні нарешті може бути близько”, – пише оглядач.