Міжнародне дослідження показало, що для стабільності екосистем важлива не лише кількість видів, а й присутність хижаків. Їхнє зникнення може порушити природний баланс і запустити ланцюгові зміни в довкіллі.
Про це повідомляє Earth.com.
Результати роботи опубліковані в науковому журналі Nature. Дослідження очолив еколог Ендрю Д. Барнс з Університету Вайкато в Новій Зеландії, а до проєкту долучилися фахівці з понад 20 наукових установ.
У межах дослідження науковці проаналізували 318 харчових мереж в океанах, морях, озерах, річках і ґрунтових екосистемах різних регіонів світу.
Замість підрахунку кількості видів дослідники оцінювали потік енергії — обсяг енергії, який передається між організмами під час живлення. Саме цей показник, на їхню думку, найкраще відображає ефективність роботи екосистем.
Аналіз показав, що зі зростанням біорізноманіття збільшується й обсяг енергії, яка проходить через харчові мережі. Найбільш помітно це проявляється на верхніх рівнях харчового ланцюга.
У найбагатших за видовим складом екосистемах до хижаків надходило майже у 70 разів більше енергії, ніж у системах із меншою кількістю видів.
Науковці пояснюють, що саме хижаки виконують ключову роль у підтриманні природної рівноваги. Вони:
* контролюють чисельність травоїдних тварин;
* стримують поширення шкідників;
* підтримують природний баланс;
* підвищують стійкість екосистем до змін клімату та інших стресових факторів.
Крім того, різні види хижаків зазвичай полюють на різну здобич, тому ефективно розподіляють ресурси й майже не конкурують між собою.
Дослідники наголошують, що саме верхні ланки харчового ланцюга сьогодні залишаються найбільш уразливими. Через втрату природних середовищ існування, забруднення та зміну клімату чисельність хижаків у багатьох регіонах світу скорочується.
Керівник дослідження Ендрю Барнс зазначив, що зникнення хижаків через втрату середовища існування, забруднення або зміну клімату послаблює ключові функції всієї екосистеми.
Старший автор роботи Бенуа Гозенс із Німецького центру інтегративних досліджень біорізноманіття додав, що екосистеми існують завдяки взаємозв’язкам між видами, а не окремим організмам.
На думку авторів дослідження, природоохоронні заходи мають бути спрямовані не лише на збереження окремих видів, а й на підтримку всієї структури харчових мереж. Саме взаємодія між рослинами, травоїдними тваринами та хижаками забезпечує продуктивність водойм, стійкість лісів, природний контроль шкідників у сільському господарстві та загальне здоров’я екосистем.