Частина українських прізвищ з’явилася завдяки кумедним звичкам, манері говорити чи поведінці людей. Багато таких родових імен збереглися до наших днів.
Про це пише 24 Канал.
Мовознавець Юліан Редько у дослідженні «Сучасні українські прізвища» пояснює, що в давнину люди часто отримували прізвиська за свої звички. Згодом вони ставали офіційними родовими іменами та передавалися наступним поколінням.
Чимало прізвищ виникло через поведінку за столом або характерні звуки.
* Сьорбало — так називали людей, які голосно сьорбали страви чи напої.
* Ласун, Ласота — прізвиська для тих, хто дуже любив солодке або не знав міри під час застілля.
* Чмих — так могли назвати людину, яка часто й голосно чхала або пирхала.
Окрему групу становили прізвища, пов’язані з манерою спілкування.
* Буркун, Бурмота — давали тим, хто постійно бурчав або нарікав.
* Патяка, Лепетун — отримували надто балакучі люди.
* Крикун, Горлач — так називали власників дуже гучного голосу.
* Мяука — прізвисько для людини з незвичним тембром голосу, який нагадував нявкання.
Не менш поширеними були прізвища, що виникли через повсякденні звички.
* Колупайло — так називали повільних людей.
* Дрімайло, Сплюх — прізвиська для любителів поспати.
* Позіхайло — давали тим, хто часто позіхав.
* Трясило, Дрига — так могли назвати людину, яка постійно дригала ногою або багато жестикулювала.
Любителі зазирати в чужі справи також не залишалися без народної “нагороди”.
* Заглядайло та Підслухайло — такі прізвиська отримували люди, які підглядали, підслуховували або розносили плітки.
Іноді прізвище виникало через слова, які людина повторювала найчастіше.
* Абищо та Оцетак — походили від улюблених вигуків.
* Добривечір — таке родове ім’я могло з’явитися через звичку занадто часто вітатися.