У Китаї, де живе понад 1,4 мільярда людей, існують цілі мегаполіси, в яких майже ніхто не мешкає. Ці міста повністю збудовані, але досі залишаються практично порожніми.
Йдеться про так звані міста-привиди, які з’явилися не через війни чи природні катастрофи, а через надмірне будівництво та державне планування.
За даними, лише у період з 2011 по 2013 роки Китай використав більше цементу, ніж США за все ХХ століття.
Місцева влада роками стимулювала забудовників зводити житло у величезних масштабах, щоб демонструвати економічне зростання. Однак реальний попит виявився значно нижчим.
Зараз у країні налічують близько 50 великих порожніх міст і понад 3000 нових районів, де практично немає людей.
За різними оцінками, у Китаї пустують від 65 до 80 мільйонів квартир і будинків. Такої кількості житла вистачило б, щоб двічі розселити всю Німеччина.
Попри це, цілі квартали стоять темними та безлюдними. У них уже є широкі проспекти, лікарні, школи, житлові комплекси й навіть станції метро.
Після заходу сонця у багатоповерхівках світяться лише поодинокі вікна, що створює атмосферу постапокаліпсису.
Причиною такого явища стала модель фінансування. Китайці масово вкладали гроші в нерухомість ще на етапі котловану, сплачуючи від 30 до 50% вартості житла наперед.
Забудовники використовували ці кошти не для завершення будівництва, а для запуску нових проєктів.
Коли у 2020–2021 роках влада Китаю обмежила кредитування, ця система почала руйнуватися.
Одним із найбільших символів кризи стала компанія Evergrande, борги якої перевищили 300 мільярдів доларів.
Через це мільйони людей досі виплачують іпотеку за недобудоване житло, тоді як готові квартири продовжують пустувати.
Водночас частина таких міст поступово оживає. Наприклад, район Канбаші вже зміг залучити близько 130 тисяч мешканців після відкриття шкіл та перенесення туди державних установ.