Красива акваріумна риба крилатка, відома також як риба-лев, стала небезпечним інвазивним хижаком у Карибському морі, Мексиканській затоці та Атлантиці. Через відсутність природних ворогів вона масово знищує місцевих риб і загрожує кораловим рифам.
Першу крилатку помітили біля узбережжя Флориди у містечку Данія-Біч у жовтні 1985 року. Цих риб там не мало бути.
За однією з версій, яскравих рибок просто випустили з домашнього акваріума на волю. Тоді наслідки такого кроку могли здаватися неочевидними.
Ситуацію погіршив ураган Ендрю 1992 року. Він зруйнував великий акваріум у Південній Флориді, після чого у відкрите море потрапили ще щонайменше шість отруйних особин.
Згодом невелика на перший погляд проблема перетворилася на масштабну підводну навалу. Крилатка, або риба-лев Pterois volitans, поширилася Карибським морем, Мексиканською затокою та Атлантикою.
Її вже фіксували навіть біля берегів Бразилії. Для місцевих екосистем це стало серйозною загрозою.
Зовні крилатка має ефектний вигляд: розкішні віяла плавців, яскраві смуги та повільні величні рухи. Але за цією зовнішністю ховається агресивний хижак.
Риба-лев здатна поїдати понад 70 видів місцевих риб і безхребетних. Вона знищує навіть корисних риб-папуг, які очищають корали від водоростей.
Під час досліджень у карибських крилаток виявили незвичну аномалію. Через надмірне харчування ці риби буквально страждають на ожиріння.
Один такий хижак на рифі може знищити до 79–90% молодих місцевих риб лише за один сезон. Без них коралові рифи втрачають природний захист, заростають водоростями й поступово гинуть.
Боротися з крилаткою почали не лише екологи, а й рибалки та кулінари. М’ясо цієї риби вважають смачним, якщо правильно зняти отруйні шипи.
За смаком воно нагадує ніжне філе окуня або тріски. Саме тому страви з крилатки почали з’являтися в меню ресторанів.
Однак повністю зупинити поширення хижака складно. Одна самка риби-лева здатна відкладати до 2 мільйонів яєць на рік.
Нереститься вона кожні чотири дні. Це дозволяє популяції швидко відновлюватися навіть після вилову.
Додатковою проблемою є 18 гострих отруйних шипів. Через них місцеві хижаки, зокрема акули та групери, уникають нападати на крилатку.
У Карибському морі в неї фактично немає природних ворогів. Саме тому боротьбу з рибою-левом довелося взяти на себе людям.
Полювання на крилатку стало окремим напрямом підводної активності. Наприклад, у Гондурасі в Морському парку Роатана проводять спеціальні воркшопи.
За 60 доларів мандрівники можуть пройти навчання, отримати офіційну ліцензію та спеціальний гарпун. Після цього їм дозволяють легально полювати на крилатку навіть у заповідних зонах.
Карибський басейн не єдиний регіон, який потерпає від небезпечних підводних чужинців. Тривогу також б’ють на європейських курортах Середземного моря в Греції, Італії та Іспанії.
Туди через Суецький канал з Індійського океану проникає сріблястий скелезуб Lagocephalus sceleratus. Це вкрай токсична риба з родини фугу.
Уже зафіксовані випадки неспровокованих нападів на людей. Зокрема, поблизу Афін від укусу скелезуба серйозно постраждала літня жінка під час купання.
Окрім ризику травмування, ця риба становить смертельну небезпеку через потужний нейротоксин. Саме тому екологи дедалі частіше говорять про загрозу інвазивних видів для морських екосистем і людей.