Учені знайшли спосіб, який допомагає людям краще розпізнавати згенеровані ШІ обличчя. Замість пошуку дрібних технічних помилок учасників навчали оцінювати загальне враження від портрета.
Про це пише Gizmodo.
З 2023 до 2025 року кількість дипфейків у мережі зросла на 900%. Технології генеративного штучного інтелекту розвиваються настільки швидко, що старі ознаки підробок уже не працюють.
Раніше згенеровані зображення часто видавали викривлений фон, зайві пальці або інші помітні дефекти. Тепер шахраї використовують значно реалістичніші картинки для обману, дезінформації та створення порнографії без згоди людей.
Масштаби проблеми вже оцінюють у мільярди доларів. За прогнозами, лише у США збитки від ШІ-шахрайства до 2027 року можуть сягнути 40 мільярдів доларів.
Провідний експерт із цифрової криміналістики Хані Фарид визнав, що створення дипфейків стало дешевим і швидким. Водночас їхня перевірка лишається дорогою, тому він більше не може повністю довіряти власним очам.
Штучний інтелект уже впливає навіть на наукову сферу. У квітні 2026 року авторитетний медичний журнал New England Journal of Medicine відкликав статтю через клінічне зображення, створене ШІ.
Крім того, нейромережі змогли за 12 годин написати 400 наукових статей з фінансів. Рецензенти не змогли відрізнити ці роботи від текстів, написаних людьми.
Текстові моделі також дедалі краще маскуються під людину. Наприклад, GPT-4.5 пройшла тест Тюринга, видавши себе за людину у 73% випадків завдяки стилізації під молодого інтроверта.
Для порівняння, LLaMa-3.1-405B показала результат 56%. GPT-4o досягла лише 21%.
Нове дослідження пропонує інший підхід до виявлення підробок. Учені радять не шукати окремі дрібні помилки алгоритмів, а дивитися на загальне враження від обличчя.
Провідна авторка дослідження, доцентка Австралійського національного університету Емі Давел зазначає, що самих правил недостатньо. За її словами, людям потрібно тренувати інтуїцію на практиці.
Дослідники виділили шість ключових характеристик, на які варто звертати увагу. Йдеться про природність, запам’ятовуваність, виразність, привабливість, знайомість і людяність обличчя.
Річ у тому, що ШІ створює портрети на основі математичного усереднення десятків тисяч реальних зображень. Через це результат часто виглядає надто правильним і занадто ідеальним.
Люди підсвідомо це відчувають. Вони частіше оцінюють ШІ-обличчя як більш симетричні та привабливі, але водночас менш виразні й менш унікальні.
До початку експерименту звичайні учасники показували слабкі результати. Вони могли знайти ШІ-обличчя серед двох справжніх лише у 41% випадків.
Точність визначення окремого згенерованого портрета становила 47%. Тобто без підготовки люди часто помилялися.
Під час навчання 45 добровольців пройшли шість блоків по 96 завдань. Їх не змушували шукати технічні дефекти, а просили оцінювати обличчя за шістьма візуальними якостями.
Після такого тренування середня точність розпізнавання майже подвоїлася. Найкращі учасники досягли практично стовідсоткового результату.
Метод виявився стабільним. Результати австралійських учених змогла повторити команда професора Джима Танаки та доктора Еріка Ма з Університету Вікторії в Канаді.
Це свідчить, що онлайн-навчання можна масштабувати для великої кількості людей. Такий підхід є дешевшим і простішим, ніж використання складних комерційних програм, які теж можуть помилятися.
Учені вважають, що методику можна інтегрувати в освітні програми. Це допоможе масово підвищити цифрову грамотність і дати людям інструмент проти дезінформації.
Водночас дослідження має обмеження. Наразі метод протестували лише на генераторах статичних зображень.
Поки що невідомо, чи допоможе така підготовка так само ефективно виявляти підроблені аудіозаписи або відеодипфейки.