Падіння астероїда Чиксулуб 66 мільйонів років тому спричинило одну з наймасштабніших катастроф в історії планети. Водночас нове дослідження показало, що після удару під поверхнею Землі могли виникнути умови для тривалого існування життя.
Про це пише Space.com.
Вчені дійшли висновку, що під кратером Чиксулуб утворилася гідротермальна система, здатна підтримувати мікроорганізми щонайменше вісім мільйонів років. Це вчетверо довше, ніж вважалося раніше.
Близько 66 мільйонів років тому гігантський астероїд врізався в район сучасного півострова Юкатан у Мексиці. Наслідком стала глобальна катастрофа, яка знищила приблизно 75% усіх живих організмів на Землі, включно з усіма непташиними динозаврами.
Після удару утворився кратер діаметром близько 200 кілометрів. Колосальна кількість тепла проникла вглиб земної кори, а вода з Мексиканської затоки почала заповнювати тріщини та розломи в породах.
Так сформувалася мережа гарячих підземних порожнин і каналів, які науковці вважають сприятливими для розвитку мікробного життя.
Співавторка дослідження Аннемарі Пікерсгілл зі Шотландського університетського центру екологічних досліджень зазначила, що попередні моделі оцінювали тривалість існування цієї системи приблизно у два мільйони років.
Нове комп’ютерне моделювання показало, що гідротермальна активність під кратером тривала щонайменше до 58 мільйонів років тому. Це означає, що система залишалася активною близько восьми мільйонів років після падіння астероїда.
Важливі докази вчені отримали під час міжнародної наукової експедиції у 2016 році. Тоді дослідники пробурили свердловину в районі кільця піків кратера та підняли на поверхню зразки порід із великої глибини.
Серед них виявили багатий на калій польовий шпат, який сформувався завдяки циркуляції гарячих рідин після космічного удару.
За допомогою аргон-аргонового датування вдалося встановити, що ці мінерали утворювалися протягом багатьох мільйонів років. Це підтвердило тривале існування підземної системи.
На думку дослідників, підтримувати її допомагали залишкове тепло від удару, природна геотермальна енергія регіону та висока проникність тріщинуватих порід.
Вчені нагадують, що саме гідротермальні середовища вважаються одними з найімовірніших місць зародження життя на ранній Землі.
Тому відкриття може свідчити, що навіть після катастроф планетарного масштабу на кшталт падіння астероїда можуть виникати стабільні екосистеми, де життя продовжує існувати та розвиватися протягом мільйонів років.
Раніше дослідники також виявили сліди давнього життя під кратером від астероїда на території сучасної Південної Кореї.
