Соледарське озеро на Донеччині вважають однією з найдивовижніших водойм України. Тут вода поводиться незвично для природи — зі збільшенням глибини її температура не падає, а зростає.
Про це розповів еколог Валентин Щербина в інтерв’ю УНІАН.
Фахівець пояснив, що озеро має техногенне походження та сформувалося після руйнування соляної шахти. Його особливості пов’язані з високою солоністю, підземними водами та унікальною структурою водних шарів.
За словами Щербини, Соледарське озеро утворилося внаслідок обвалу або підриву соляної шахти поблизу Соледара, де багато років видобували сіль. У результаті виникла карстово-провальна техногенна водойма, яка досі частково пов’язана з підземними шахтними горизонтами.
Орієнтовна глибина озера сягає близько 100 метрів, хоча точні вимірювання ускладнюють особливості води та ризики нових обвалів. Однією з головних особливостей водойми є температурний режим.
Як пояснив еколог, на глибині від 10 до 20 метрів температура води практично не залежить від пори року і становить приблизно 8–11 градусів тепла. Нижче вона починає поступово підвищуватися через геотермічний градієнт і на глибині близько 100 метрів досягає 12–14 градусів.
Ще однією незвичною рисою озера є надзвичайно висока солоність. Через велику концентрацію солей вода має підвищену щільність, тому людину буквально виштовхує на поверхню.
За словами Щербини, дайвери неодноразово звертали увагу на те, що занурюватися на значну глибину тут дуже складно. За своїми властивостями водойма нагадує Мертве море.
Еколог наголосив, що питання безпечності купання в озері залишається дискусійним. Туристичні та краєзнавчі джерела часто приписують воді оздоровчі властивості, однак існують і серйозні ризики.
Серед них — можливість раптових обвалів підводного ґрунту та специфічна стратифікація води. Крім того, висока мінералізація може бути корисною для одних людей, але становити небезпеку для інших через медичні протипоказання.
Науковці пояснюють незвичні властивості водойми явищем галокліну. Через постійний притік мінералізованих шахтних вод у озері формуються шари з різною щільністю, які майже не перемішуються між собою.
Щільний нижній шар накопичує тепло і працює як природний акумулятор. Саме тому температура води на великій глибині може бути вищою, ніж біля поверхні.
Щербина вважає, що ця особливість може мати практичне значення після деокупації території. Подібний принцип накопичення тепла вже використовується в окремих промислових технологіях.
Водночас через бойові дії озеро опинилося під загрозою. За словами експерта, потужні вибухи та застосування авіабомб у 2022–2023 роках могли спричинити появу нових тріщин у соляному масиві.
Це може змінити шляхи руху підземних вод, вплинути на солоність водойми та навіть призвести до обвалів дна або берегів.
Фахівець також попередив про ризики забруднення через затоплення шахт і накопичення шахтних вод. Такі процеси можуть впливати не лише на озеро, а й на підземні води, ґрунти та природні екосистеми Донеччини.
На думку Щербини, після завершення війни повернути водойму до попереднього стану буде надзвичайно складно. Максимум, чого можна досягти, — це створення керованої штучної системи з контрольованими параметрами води, але без гарантії відновлення унікального природного режиму.