Сподіватися на зменшення інтенсивності російських ракетних атак на цивільну та критичну інфраструктуру України наразі немає підстав. На тлі активного розвитку та модернізації ППО, військово-промисловий комплекс РФ підтримує високі темпи виробництва озброєння. Про це повідомив головний науковий співробітник управління Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки Олександр Заруба, пише «Главком».
Згідно з даними дослідницьких структур ЗСУ, російські оборонні підприємства, попри дію міжнародних санкцій та обмеження на імпорт мікроелектроніки, щомісяця виготовляють понад сотню сучасних ракет. Поточні спроможності ворога виглядають так:
- Крилаті ракети Х-101: близько 40–50 одиниць на місяць. Ці ракети повітряного базування запускаються зі стратегічних бомбардувальників Ту-95МС і мають складну траєкторію польоту;
- Балістичні ракети «Іскандер-М»: приблизно 60 одиниць на місяць. Це найбільш масова балістична зброя сухопутного базування, яку ворог застосовує для швидких і руйнівних ударів;
- Крилаті ракети «Іскандер-К»: близько 10 одиниць на місяць. Відрізняються високою точністю та низькою висотою польоту, що ускладнює їхнє перехоплення системами ППО.
Саме комбінація крилатих ракет Х-101 та балістики сімейства «Іскандер» є основою російської стратегії виснаження української системи протиповітряної оборони. Окупанти використовують їх для ударів по енергетичних об’єктах, гідротехнічних спорудах та логістичних вузлах у глибоких тилових регіонах України.
Виробництво цих засобів адаптовано до умов тривалої війни, а велика кількість «Іскандерів-М» у місячному розрізі свідчить про намір ворога завдавати ударів із мінімальним часом підльоту до цілей, що створює максимальну загрозу для мирних мешканців.
Водночас у повітряному просторі України вже тривалий час не фіксували застосування балістичних ракет північнокорейського виробництва типу KN-23 та KN-24. Згідно з даними з відкритих джерел, 2023 року КНДР передала Росії партію обсягом приблизно 1000 одиниць цих ракет, проте їхня реальна бойова ефективність виявилася вкрай низькою.
Головна причина відмови від масового використання корейського арсеналу – критичні технічні дефекти та низька якість збирання. Ці ракети регулярно демонстрували незадовільні результати:
- масово відхилялися від заданого курсу на кілометри через недосконалі системи навігації;
- руйнувалися та вибухали безпосередньо у повітрі, не долітаючи до лінії фронту чи цілей.
Проте навіть за такої низької точності зброя з КНДР становила смертельну небезпеку для цивільних. Один із останніх задокументованих випадків її застосування стався у квітні 2025 року, коли північнокорейська ракета влучила в житлову багатоповерхівку в Святошинському районі Києва, забравши життя 12 людей.
Низька надійність та загроза для власних військ змусили російське командування повернутися до використання виключно ракет власного виробництва, виробничі потужності яких вони намагаються максимізувати.