Росія сподівається відновити вплив у країнах Балтії.
У Кремлі розробили відповідні проросійські стратегії для країн Балтії, але їх реалізації заважає війна в Україні, повідомив розслідувальний центр “Досьє” з посиланням на документи, що потрапили в розпорядження консорціуму міжнародних журналістів.
Повідомляється, що Росія планувала забезпечити лояльність балтійських урядів та не допустити створення в Балтії нових баз НАТО.
З матеріалів випливає, що документ під назвою “Стратегічні цілі Російської Федерації на естонському, латвійському та литовському напрямку” був розроблений в управлінні прикордонних зв’язків адміністрації президента за сприяння спецслужб ще в 2021 році. Зазначається, що те саме управління розробляло і стратегію щодо поглинання Білорусі до 2030 року та втручання у політику Молдови.
Російські чиновники мали намір маніпулювати місцевими бізнесменами, щоби забезпечити лояльність балтійських урядів. Бізнесменів планувалося вербувати за допомогою обіцянок відкрити їм російський ринок, якщо їхні країни змінять політику щодо Москви. У Кремлі сподівалися сформувати мережу “м’якої сили” з організацій, які виступають за співпрацю з Росією.
Латвію Кремль планував залучити до спільної з Росією повістки (екологія балтійського регіону, освіта, культура, гуманітарна співпраця) за допомогою існуючих регіональних форматів, наприклад, Ради держав Балтійського моря. У цій країні Росія мала намір створювати нові проросійські громадські структури, фонди, НКО та НУО. До 2030 Кремль сподівався домогтися визнання в Латвії російської мови як державної.
У Литві кремлівські стратеги розраховували запобігти “нарощуванню військової присутності США та інших країн НАТО” на території Литви, скоротити кількість та масштаби військових навчань НАТО і не допустити втягування пострадянських держав у сферу впливу НАТО з боку Литви. До 2030 року у Кремлі сподівалися створити у Литві умови, в яких керівництво цієї країни визнає шкоду своїй національній безпеці від нарощування військової присутності НАТО у регіоні.
В Естонії планувалося протидія спробам естонської влади розвивати в російських регіонах сепаратизм серед представників фінно-угорських народів та одночасно формувати проросійські настрої серед політичних та військових еліт Естонії, протидіяти зусиллям НАТО щодо “мілітаризації” цієї країни. До 2030 року у Кремлі сподівалися відновити відносини з Естонією у політичній, військово-технічній сферах та безпеці, посилити ефективність проросійських груп впливу та забезпечити повномасштабну торговельно-економічну співпрацю двох країн.