Дослідники встановили звукозаписувальні пристрої у віддалених болотах Північної Кароліни та отримали несподіваний результат. Техніка зафіксувала голоси рідкісних птахів, яких під час звичайних спостережень майже не вдається виявити.
Про це пише ecoportal.net.
Науковці розмістили мікрофони у важкодоступній болотистій місцевості, де вони безперервно працювали протягом кількох тижнів. Спочатку записи містили звичні для регіону звуки, однак згодом фахівці виявили на них сигнали значно рідкісніших мешканців цих територій.
Прилади зафіксували присутність птахів, яких польові дослідницькі групи майже ніколи не спостерігали безпосередньо. Частину видів узагалі вкрай рідко вдається побачити в природному середовищі.
Болота поблизу острова Пайн-Айленд вважаються складними для вивчення через густу рослинність, яка значно обмежує огляд. Птахи, що мешкають у прибережних водно-болотних угіддях, зазвичай ховаються серед очерету та трав.
Крім того, деякі види подають голос лише короткий час на світанку або в окремі періоди року. Інші замовкають, щойно відчувають наближення людини, тому традиційні візуальні спостереження часто не дають повної картини.
Завдяки автономним записам дослідники отримали можливість опрацювати тисячі годин аудіоматеріалів замість покладатися лише на нетривалі польові виїзди. Пристрої неодноразово фіксували вокалізації птахів, які майже не потрапляли до результатів стандартних обліків.
Додатково науковці використали вдосконалене програмне забезпечення, яке допомогло відокремити сторонні шуми, зокрема звук вітру та комах. Це дозволило розпізнати навіть дуже слабкі сигнали, приховані серед інших звуків.
Одним із найважливіших результатів стали записи криків амазонських погоничів у глибині болотистої місцевості. У Північній Кароліні пристрої зафіксували їхні голоси, хоча деякі з цих сигналів пролунали лише кілька разів.
Амазонські погоничі належать до найпотайніших болотних птахів Північної Америки. Вони рідко з’являються на відкритому просторі та переважно тримаються під щільною рослинністю, де люди практично не можуть побачити їх напряму.
Саме через такий спосіб життя оцінювати чисельність цих птахів традиційними методами надзвичайно складно. Для науковців точний моніторинг є важливим, адже популяції багатьох болотних видів скорочуються ще до того, як масштаби проблеми стають очевидними.
