В океанах пізнього крейдяного періоду, від 72 до 100 мільйонів років тому, панували колосальні безхребетні, що за розмірами могли змагатися з кашалотами. Нове дослідження групи вчених з Університету Хоккайдо, опубліковане в журналі Science 23 квітня 2026 року, доводить: ці гіганти були не просто пасивними мешканцями глибин, а верхівковими хижаками.

Дослідники ідентифікували два нові види стародавніх восьминогів, проаналізувавши 15 скам’янілих щелеп (дзьобів). Найбільший з них — Nanaimoteuthis haggarti — сягав неймовірних 19 метрів у довжину, що майже вдвічі більше за сучасний лондонський автобус. Інший вид, Nanaimoteuthis jeletzkyi, був дещо меншим, але також лишався небезпечним мисливцем довжиною до 8 метрів.

Аналіз зносу цих потужних дзьобів виявив глибокі подряпини та сколи, що свідчить про активне дроблення кісток і твердих панцирів. Вчені припускають, що ці істоти могли полювати навіть на великих морських рептилій, таких як мозазаври, буквально розтискаючи їхні скелети потужними укусами.

Цікавою знахідкою стала асиметрія зносу дзьобів: восьминоги частіше використовували одну сторону для пережовування їжі. У сучасному світі така «праворукість» чи «ліворукість» притаманна тваринам із високим рівнем когнітивних здібностей. Це дає підстави вважати стародавніх гігантів надзвичайно інтелектуальними та хитрими хижаками свого часу.
Еволюційний успіх цих істот забезпечила відмова від твердого зовнішнього панцира на користь м’якого, рухливого тіла. Це дозволило їм розвинути гострий зір і швидкість, ставши наймогутнішими безхребетними в історії Землі. Тепер дослідники жартома називають їх «справжніми кракенами», які мільйони років тому домінували в океанах нарівні з гігантськими акулами.
