Легендарна печера Ласко у Франції стала символом того як людська цікавість може ледь не знищити найцінніші пам’ятки історії. Відкрита чотирма підлітками у 1940 році унікальна мережа наскельних розписів змушена існувати в повній ізоляції щоб вижити під тиском сучасної біології.
Про це повідомляє Міністерство культури Франції та видання Econews.
Історія відкриття почалася 12 вересня 1940 року коли четверо місцевих хлопців розширили вузький отвір у пагорбі біля Монтіньяка. Спустившись на глибину вони виявили сотні малюнків тварин виконаних із надзвичайною майстерністю. Радіовуглецевий аналіз показав що цим творам мистецтва від 15 до 19 тисяч років.
Проте слава Ласко стала її прокляттям. Після відкриття для масового відвідування у 1948 році печеру щодня штурмували майже дві тисячі людей. Тепло людських тіл вологість від дихання та вуглекислий газ порушили тендітну рівновагу яка зберігалася тисячоліттями. Вже за 10 років на стінах з’явилися перші небезпечні водорості.
У 1963 році влада ухвалила радикальне рішення назавжди закрити Ласко для публіки. Ситуація погіршилася у 2001 році коли печеру атакував агресивний грибок що змусило реставраторів застосовувати антибіотики та фунгіциди. Науковці зрозуміли що навіть спроби очищення повітря можуть зашкодити мікробному балансу.
Сьогодні оригінальна печера — це герметична зона де вчені стежать за кожним показником вологості. Для туристів створили точні репліки — «Ласко II» та сучасний центр «Ласко IV». Ці об’єкти дозволяють побачити мистецтво предків не знищуючи його власним подихом.
Історія Ласко вчить екологічного управління під землею. Фахівці наголошують що найбезпечніший візит до такої пам’ятки — це віртуальний оскільки присутність людини діє на стародавні пігменти як руйнівна стихія.
