Орнітологи у світі знову зафіксували кілька видів птахів, яких не бачили роками. Деякі з них не траплялися в природі понад десять і навіть сто років.
Про це пише Mongabay.
До щорічного списку “зниклих” птахів за 2026 рік внесли п’ять видів, яких не спостерігали у природі щонайменше десять років. Водночас у 2025 році частину таких птахів вдалося знову знайти або зафіксувати.
Цей список відрізняється від Червоної книги МСОП. Якщо остання оцінює ризик вимирання, то “Список втрачених видів” фіксує птахів, яких довго не можуть знайти в природі. Це сигнал про можливі проблеми ще до повного зникнення.
Директор проєкту Джон Міттермайєр пояснив, що команда постійно аналізує платформи для спостережень за птахами — eBird, iNaturalist, Xeno-Canto. Вони шукають саме ті види, які довго не фіксувалися, щоб перевести їх зі списку “загублених” у список “знайдених”.
За його словами, найцікавіше — це відкриття, які роблять люди по всьому світу.
За останні чотири роки кількість “загублених” птахів скоротилася зі 163 до 120. Список веде проєкт “Пошук загублених птахів”, який реалізується за участі American Bird Conservancy, Re:wild та BirdLife International.
Подібні списки створюють і для інших груп тварин — амфібій, акул та приматів.
У 2025 році орнітологи та спостерігачі за птахами задокументували п’ять таких видів. Усі вони мешкають на островах Південно-Східної Азії та Океанії.
У Папуа-Новій Гвінеї Джон Ламаріс сфотографував рибалочку атолового (Ceyx websteri), яку не бачили 13 років.
В індонезійській Папуа Ітан Скіннер зафіксував медовичку біяцьку (Myzomela rubrobrunnea) — це перше спостереження за два десятиліття.
Ще один вид — малюр широкодзьобий (Chenorhamphus grayi) — знову виявили після 11 років перерви. Його сфотографували та записали спів.
На Філіппінах також зафіксували два види: шикачика смугастого (Coracina guillemardi), якого не бачили 18 років, і нільтаву синьоволу (Cyornis camarinensis), яку востаннє спостерігали у 2008 році.
Окремим відкриттям став бігунець білобровий (Rhinoptilus bitorquatus) з Південної Індії. Його звуки вдалося записати вперше за 125 років. Водночас для підтвердження виду потрібні додаткові докази.
Останнє поповнення списку “знайдених” відбулося у лютому 2026 року. Французькі орнітологи сфотографували іржавого чагарникового жайворонка (Calendulauda rufa) у Чаді — птаха, якого не бачили 94 роки.
Водночас список “зниклих” продовжує поповнюватися. У 2026 році до нього додали ще шість нових видів, які не спостерігали щонайменше десять років.
Серед них міндорський кривавогрудий голуб (Gallicolumba platenae), якого востаннє сфотографували у 2005 році, і міндорський імператорський голуб (Ducula mindorensis), зафіксований у 2016 році. Обидва види мешкають на острові Міндоро.
Також до списку потрапили медолюб атоловий (Guadalcanaria inexpectata) із Соломонових островів, алікорто целебеський (Heinrichia simplex) з Індонезії, окулярник савайський (Zosterops samoensis) із Самоа та окулярник ванікорський (Zosterops gibbsi), який мешкає на віддаленому острові Ванікоро.
Вчені наголошують, що ці птахи перебувають під загрозою зникнення. Їхня чисельність зменшується через втрату середовища проживання, полювання, браконьєрство, розвиток сільського господарства та зміну клімату.
