Група палеонтологів провела детальне дослідження унікальної скам’янілості дрібного динозавра, виявленого на півночі аргентинської Патагонії серед порід віком близько 90 мільйонів років.
Ця знахідка вважається важливою «відсутньою ланкою», яка дозволяє науковій спільноті зрозуміти складну еволюцію незвичайної будови тіла цих істот та особливості їхнього розселення по континентах, про що повідомляє Експерт з посиланням на видання econews.
За результатами аналізу кісткових тканин встановлено, що особина була цілком дорослою і досягла чотирирічного віку на момент смерті. При вазі менше одного кілограма ця істота є одним із найменших представників динозаврів, яких будь-коли вдавалося знайти на південноамериканському континенті.
Особливу цінність для науки становить стан збереженості скелета, оскільки тендітні кістки дрібних видів зазвичай руйнуються під дією зовнішніх факторів. У цьому випадку дослідники отримали доступ до суглобового з’єднання, де більшість елементів скелета залишилися у положеннях, ідентичних до життєвих.
Виявлений вид належить до групи альваресзаврів, що входять до широкого кола тероподів — хижих динозаврів, від яких згодом походять сучасні птахи. Хоча ці істоти мали легку статуру та птахоподібні риси, вони не були птахами, а їхні короткі передні кінцівки з одним великим пазуром нагадували спеціалізований інструмент.
Щоб остаточно переконатися, що знайдена особина не є дитинчам великого виду, вчені застосували метод гістології, вивчаючи зрізи кісток під мікроскопом. Патерни росту підтвердили, що вся група альваресзаврів характеризувалася невеликими габаритами, які варіювалися від розмірів звичайної ворони до параметрів людського тіла.
Дослідження також допомогло вирішити давню географічну загадку, оскільки раніше більшість подібних скам’янілостей знаходили переважно на території Азії. Вчені припускали можливість складних міграцій, проте перетин океанів був би неможливим завданням для таких дрібних наземних мешканців.
Біогеографічний аналіз доводить, що спільні предки цих динозаврів спочатку були розселені по всьому суперконтиненту Пангея. Розділення популяцій відбулося природним шляхом через розпад єдиного масиву суші на окремі материки протягом десятків мільйонів років.
Цей науковий процес, відомий як вікаріанція, пояснює, чому ідентичні види опинилися на різних континентах без потреби долати водні перешкоди. Таким чином, карта світу буквально змінилася під ногами тварин, назавжди розділивши їхні популяції океанічними просторами.