Те, що раніше здавалося науковою фантастикою, стало реальністю в лабораторіях Сіднейського університету. Австралійські дослідники розробили технологію, яка дозволяє отримувати «зелений» водень безпосередньо з морської води, використовуючи лише сонячне світло та рідкий метал галій.
Про те, як блискучі краплі металу замінюють дорогі заводи та чому це зробить енергію дешевшою, повідомляє Експерт із посиланням на Nature Communications.
Рідкий метал замість складних заводів
Зазвичай для отримання водню потрібні гігантські електролізні установки та ідеально чиста прісна вода. Австралійці ж запропонували елегантне рішення: вони занурили в морську воду краплі галію — сріблястого металу, що плавиться майже в руках.
Під дією сонячного світла галій нагрівається і починає розщеплювати молекули води. Головна проблема таких реакцій — утворення «кірки» на поверхні металу, яка зазвичай зупиняє процес. Проте вчені з’ясували, що світло не лише гріє галій, а й постійно руйнує цю плівку, дозволяючи металу працювати без зупинок.
Рекордна ефективність та замкнений цикл
Перший прототип уже показав ефективність 12,9%, що є неймовірним результатом для такої простої системи. Для порівняння, попередні складні фотокаталітичні установки ледь досягали 9%.
Найголовніше — галій не витрачається безповоротно. Після завершення реакції оксид металу можна легко перетворити назад у рідкий стан і запустити в новий цикл. Це робить процес практично безвідходним і дозволяє масштабувати його до промислових хабів у портах.
Чому це змінить платіжки?
Сьогодні «зелений» водень дорогий, бо потребує очищення води та багато електрики. Нова технологія знімає ці обмеження:
- Морська вода замість дефіцитної прісної: ідеально для посушливих регіонів.
- Відсутність посередників: сонце працює прямо на воду, без складних сонячних панелей та електролізерів.
- Логістика: виробництво можна налагодити прямо на узбережжі, біля великих портів.
Хоча галій — метал не з дешевих, його багаторазове використання робить економіку проєкту привабливою. Вчені вже готують реактор проміжного масштабу, щоб перевірити, як система впорається з реальними мінералами та організмами океанічної води. Якщо все вдасться, Австралія може стати світовим бензоколонкою «майбутнього», експортуючи дешевий водень по всьому світу.
