Глобальний конфлікт сучасності може бути не справою майбутнього, а реальністю, в якій людство живе вже зараз. Професор Букінгемського університету Ентоні Гліз провів паралелі між подіями 1914, 1939 років та нинішньою ситуацією на Близькому Сході й в Україні, дійшовши тривожних висновків про незворотність світової пожежі.
Про те, які саме фактори вказують на початок Третьої світової війни та яку роль у цьому відіграють лідери ядерних держав у 2026 році, повідомляє Експерт із посиланням на Daily Mail.
Три вершники глобального хаосу за версією Гліза
Історик виділяє три ключові індикатори, які завжди передували великим війнам минулого століття. Перший — це «війна за вибором», коли конфлікт починається не заради самооборони, а як свідоме політичне рішення. Прикладом такої ескалації Гліз називає удари США та Ізраїлю по Ірану у березні 2026 року, що фактично розширило регіональну напругу до глобального рівня.
Другою ознакою є домінування принципу «сила — це право». На думку професора, такі лідери як Дональд Трамп, Бенджамін Нетаньягу та Володимир Путін дедалі частіше ігнорують міжнародне право на користь прямої військової переваги. Третім фактором історик вважає відсутність реального бажання до миру: замість дипломатії світ спостерігає за свідомим затягуванням бойових дій, що перетворює локальні сутички на виснажливі марафони з величезними жертвами.
Тінь Перл-Гарбора: союзи, що штовхають до ядерної прірви
Ентоні Гліз проводить пряму історичну аналогію з 1941 роком, коли напад Японії на Перл-Гарбор та добровільне рішення Гітлера оголосити війну США перетворили регіональні конфлікти на світову катастрофу. Сьогодні роль такого «каталізатора» відіграє Близький Схід. Ситуація критично загострилася після того, як Росія почала передавати Ірану розвідувальні дані про позиції американських військ, а Китай публічно засудив дії Вашингтона.
За словами історика, дії нинішнього керівництва США та Ізраїлю змушують «текти слинки» у ядерних супротивників — Москви, Пекіна та Пхеньяна. Вони бачать у поточному хаосі можливість для початку власних «воєн за вибором», що остаточно закріплює статус Третьої світової війни як доконаного факту, де ядерний стримувач перестає бути гарантом спокою.