Астрономи виявили найпотужніший і найвіддаленіший космічний промінь, який коли-небудь фіксували прилади. Цей потік електромагнітного випромінювання виник внаслідок катастрофічного зіткнення двох галактик на іншому кінці Всесвіту.
Про унікальне космічне явище повідомляє Експерт з посиланням на Live Science.
Як працює космічна гармата
Об’єкт отримав назву «гідроксильний мега-мазер». За своєю природою це гігантський пучок мікрохвильового випромінювання. Під час злиття галактик колосальні хмари газу стискаються, збуджуючи молекули гідроксилу, які починають випускати високоенергетичні хвилі. Це працює за принципом звичайного лазера, але замість видимого світла підсилюються мікрохвилі.
Відкриття зробили за допомогою масиву з 64 радіотелескопів MeerKAT у Південній Африці. Сигнал настільки потужний, що вчені запропонували класифікувати його як «гіга-мазер» — наступний за величиною порядок для подібних об’єктів. Довжина хвиль становить 18 сантиметрів, а їхнє джерело розташоване на фантастичній відстані у вісім мільярдів світлових років від Землі.
Ефект гравітаційної лінзи
Зазвичай сигнали з таких великих відстаней занадто слабкі для земних телескопів. Однак випромінювання від HATLAS J142935.3-002836 було підсилене ефектом гравітаційного лінзування. Величезна маса іншого космічного об’єкта спрацювала як збільшувальне скло, викрививши та сфокусувавши промінь прямо в бік наших приладів.
«Це справді незвичайна система. Ми спостерігаємо радіоеквівалент лазера на іншому кінці Всесвіту», — зазначив Тато Манамела, астроном з Університету Преторії. Це відкриття дозволяє вченим краще зрозуміти процеси еволюції галактик та те, як вони взаємодіяли на ранніх етапах існування космосу.
Чому це важливо для науки
Дослідження таких потужних джерел допомагає вивчати вміст молекул у далеких частинах Всесвіту. Гідроксильні мазери є індикаторами бурхливого зореутворення, яке зазвичай супроводжує злиття галактик. Кожен такий сигнал — це фактично «знімок» космічної катастрофи, яка сталася мільярди років тому.
Паралельно з цим, дані з телескопа «Джеймс Вебб» змушують вчених переглядати теорії про походження перших зірок та чорних дір. Нове відкриття мазера лише підтверджує, що сучасні технології дозволяють бачити об’єкти, які раніше вважалися невидимими. Космос виявляється значно динамічнішим та «яскравішим» у радіодіапазоні, ніж ми уявляли.