Навіть найбільш екстремальні куточки нашої планети, де умови нагадують марсіанські, виявилися густонаселеними. Пустеля Атакама в Чилі, яку десятиліттями вважали мертвою зоною через критичну відсутність вологи та пекуче сонце, приголомшила дослідників своїм біорізноманіттям.
Про сенсаційні результати розкопок у пісках інформує Discover Wildlife.
Хто вижив у «земному Марсі»
Команда науковців зібрала зразки ґрунту з різних куточків пустелі — від солоних озер до високогірних долин. Лабораторний аналіз показав, що надсухий ґрунт буквально кишить життям.
Дослідники виявили там цілі поселення нематод — мікроскопічних круглих червів, які за своєю витривалістю не поступаються знаменитим тихоходам. Вчені класифікували 21 родину цих істот, що свідчить про існування повноцінної та розгалуженої екосистеми там, де раніше не сподівалися знайти навіть бактерій.
Секрети адаптації та розмноження
Цікаво, що спосіб життя цих мікроорганізмів прямо залежить від суворості середовища. На великих висотах, де умови найбільш жорсткі, нематоди перейшли на безстатеве розмноження, щоб не витрачати енергію на пошук партнера.
У нижчих і трохи вологіших районах вони продовжують розмножуватися традиційним шляхом. Така гнучкість дозволяє їм виживати тисячоліттями в умовах, які для будь-якої іншої живої істоти стали б фатальними за лічені години.
Чому це відкриття лякає кліматологів
Філіпп Шиффер з Кельнського університету зазначає, що ці мікроорганізми є «живим прогнозом» майбутнього нашої планети. Оскільки світ стає дедалі посушливішим, вивчення Атаками допомагає зрозуміти, які екосистеми виживуть, а які зникнуть назавжди.
Проте вчені зафіксували і тривожний сигнал: у деяких частинах пустелі харчовий ланцюжок уже настільки пошкоджений, що життя там перебуває на межі повного вимирання. Це натякає на те, що навіть найвитриваліші істоти мають свою межу міцності перед глобальним потеплінням.
