У Росії набув чинності закон, який суттєво змінює правила використання мови у публічному просторі. З 1 березня назви магазинів, кафе, компаній та інших закладів більше не можуть бути написані лише іноземними словами. Влада заявляє, що мета нововведення — посилити роль російської мови у суспільному просторі, передає портал “Коментарі”.
Тепер усі вивіски, рекламні написи та інформація для клієнтів мають бути російською мовою. Іноземні назви дозволено залишати лише у випадку, якщо вони є офіційно зареєстрованими торговими марками або якщо такі слова вже внесені до словників.
Нові правила стосуються не лише вивісок на вулицях. Вимоги поширюються і на тексти всередині приміщень, а також на інформацію на сайтах компаній. Для забудовників введено окрему норму — назви житлових комплексів повинні писатися виключно кирилицею.
Однак закон одразу викликав активні дискусії у суспільстві. Частина експертів і користувачів соціальних мереж назвали його символічним жестом, пов’язаним із політикою ізоляції. Культуролог Ян Левченко зазначив, що подібні рішення часто виникають у періоди, коли держава формує образ “обложеної фортеці” та прагне демонструвати самодостатність.
Філолог Олег Лекманов у коментарях наголошує, що будь-яка жива мова розвивається природно і не потребує адміністративного захисту. За його словами, у нормальному суспільстві слова природно входять у мовну практику або поступово зникають без втручання держави.
Ще різкіше висловилися деякі політики та експерти. Колишній депутат Держдуми Дмитро Гудков заявив, що закон може створити значні труднощі для бізнесу, адже підприємствам доведеться змінювати вивіски, рекламні матеріали та брендовані написи.
Водночас мовознавці нагадують: ідея повністю “очистити” російську мову від запозичень виглядає проблематичною з наукової точки зору. Етимологічні дослідження показують, що значна частина сучасної російської лексики має іншомовне походження.
Зокрема, аналіз етимологічних словників, включно з роботами відомого мовознавця Макса Фасмера, свідчить: російська мова активно формувалася через запозичення з різних джерел. Серед них — церковнослов’янська, тюркські мови, німецька, французька, англійська та інші європейські мовні традиції.
Багато звичних для повсякденного життя слів також мають іншомовне походження. Наприклад, слова “автобус”, “трамвай”, “таксі”, “метро”, “магазин”, “офіс”, “інтернет”, “радіо”, “телевізор”, “блог”, “монітор”, “джинси” або “йогурт” — усе це запозичення з інших мов.
Саме тому новий закон став предметом численних жартів і дискусій у соціальних мережах. Користувачі іронічно запитують, чи вистачить “чисто російських” слів, щоб замінити всю повсякденну лексику, адже значна частина звичних понять сформувалася саме через запозичення.
Лінгвісти підкреслюють: активні мовні контакти та запозичення — це природний процес розвитку будь-якої мови. Саме завдяки цьому формуються сучасні словники та розширюються можливості комунікації.