Володимир Путін власноруч загнав Росію у пастку, перетворивши її на технологічно відсталого вигнанця та сировинний додаток Китаю.
Британське видання The Telegraph опублікувало розгромний аналіз, у якому порівнює дії очільника Кремля не з грою гросмейстера, а з незграбністю комедійного персонажа містера Біна. Замість статусу наддержави диктатор отримав розширення НАТО та затяжну війну, з якої немає переможного виходу.
Первородний гріх та економічне фіаско
На початку правління у Путіна був шанс перетворити РФ на сучасну європейську державу, але він обрав шлях цензури та кумівства. Замість інновацій диктатор зробив ставку на репресії, що зробило Росію однією з найбідніших країн Європи за доходами на душу населення. Поки колишні радянські сателіти, як-от Польща чи Балтія, стрімко розвивалися, Москва безнадійно відстала, законсервувавши себе в минулому столітті.
Парадокс НАТО та китайська залежність
Одним із найбільших провалів автори матеріалу називають розширення Альянсу, якого Путін нібито так боявся. Вторгнення в Україну змусило Фінляндію та Швецію миттєво приєднатися до блоку, збільшивши кордон РФ із НАТО на тисячі кілометрів. Водночас Кремль втратив суб’єктність на міжнародній арені, ставши «молодшим партнером» Китаю. Тепер Пекін диктує умови вигідних собі контрактів, використовуючи Росію як зручний інструмент.
Україна як лабораторія та пастка миру
Головною помилкою диктатора стало створення загартованого та потужного ворога під самим боком. Путін хотів демілітаризації, а отримав одну з найдосвідченіших армій світу та глобальну лабораторію військових інновацій. Тепер він боїться зупинити війну, адже мир відкриє росіянам очі на демографічну катастрофу та розбиту економіку. Для лідера, що марив імперією, такий фінал є принизливим крахом усіх сподівань.