Будь-які обіцянки захисту для Києва залишаться порожнім звуком, доки останній російський чобіт не залишить українську землю.
Таку невтішну оцінку в ефірі каналу «Еспресо» озвучив колишній радник президента США з нацбезпеки Джон Болтон. На його думку, світ наївно вірить у папери, тоді як Путін грає в «довгу» та не збирається відмовлятися від ідеї відновлення імперії навіть після підписання перемир’я.
Болтон прямо натякнув, що політична воля Заходу — річ дуже мінлива, особливо коли на горизонті знову з’являється постать Дональда Трампа. Ексрадник підкреслив, що якщо майбутній господар Білого дому ставить під сумнів навіть священну 5-ту статтю НАТО, то сподіватися на його вірність українським інтересам — це небезпечна ілюзія, яка може дорого коштувати гаманцям та життю українців.
Чому Путін не зупиниться
Для господаря Кремля війна проти України — це не короткострокова авантюра, а план довжиною у двадцять років. Болтон переконаний, що навіть якщо завтра сторони домовляться про припинення вогню, Москва просто візьме паузу для перегрупування. Кінцева мета Путіна залишається незмінною: повне підпорядкування України, тому будь-які гарантії без реального відступу військ РФ будуть лише ширмою для нової агресії.
Що не так із Трампом
Головний ризик для України криється в непередбачуваності Дональда Трампа, чия лояльність до зобов’язань НАТО викликає паніку в Європі. Політик акцентував на тому, що коли лідер США вагається щодо захисту прямих союзників по Альянсу, вірити в його готовність воювати за Україну — марна справа. Це ставить під велике питання ефективність будь-яких міжнародних угод, які зараз так активно обговорюються на дипломатичному рівні.
Де шукати справжній захист
Надійність гарантій безпеки вимірюється виключно політичною волею тих, хто їх надає, а не кількістю підписів на документі. Джон Болтон вважає, що лише фізичне повернення окупантів до кордонів Росії створить умови, за яких західні обіцянки почнуть працювати. Без цього Україна ризикує залишитися сам на сам із ворогом у момент, коли світові лідери вкотре висловлять «глибоку стурбованість» замість реальної допомоги.
